Пішохідна вулиця Сагайдачного вестиме... в підземний перехід?

8 квітня 2013 року вийшло розпорядження КМДА № 489 “Про реконструкцію вул. Сагайдачного з облаштуванням пішохідної зони”. Якою може бути ця зона і куди вона вестиме?

Нарешті можна сказати з впевненістю, що Сагайдачного буде пішохідна. Достойна ініціатива з боку міської влади. Залишається лише з'ясувати, хто її буде робити, якою може бути ця зона і куди вестиме.

Перше застереження для тих, хто вже уявляє собі затишну, європейського типу пішохідну вулицю з літніми кафе, столиками, не відгородженими від пішоходів гратами й верандами, щось на кшталт цього:

 Нові Сад, Сербія

За цим розпорядженням, КП “Дирекція будівництва шляхова-транспортних споруд м. Києва”, та ж сама організація, яка є замовником розв'язки на Поштовій площі, буде лише замовником проектної документації і виконня робіт. Крім того, Департамент транспортної інфраструктури КМДА зобов'язали підготувати інвестиційну пропозицію щодо розробки проектної документації і виконання робіт. Отже цілком ймовірно, що “благоустрій” вулиці виконуватиме приватний інвестор, з розряду тих, що зараз займається благоустроем пішохідної зони Поштової площі, яка виявилась ні чим іншим, як платформою-дахом тц, втричі більшого, ніж сама пішодна зона. А там, де діють державні планувальники разом із приватними інвесторами, як свідчить приклад тієї ж Поштової (прикладів по всій Україні достатньо), нічого схожого на привабливий і доступний для всіх громадський простір як правило не з'являється. Бо створенню якісного громадського простору повинні передувати соціологічні та інші дослідження (в тому числі цільових груп, практик ймовірного використання місця, доступності для різних категорій громадян ітп.). Потім - публічні та експертні обговорення із залученням представників тих, хто потім буде користуватись площею, для врахування їх інтересів і побажань. 

вул. Сагайдачного (Жданова) у 1959 році. Автор фото - Раймонд де Гроот 

Практика, що поширена в Києві (і Україні) — коли центральний виконавчий орган призначає відповідальним за масштабні містобудівні проекти одне з планувальних КП, яке без консультацій і обговорення замовляє проект і виконання робіт третій стороні, яка природньо не зацікавлена у створенні якісного громадського простору, - призводить до появи незрозумілих площь-розв'язок, на яких людей заганяють під землю, “пішохідних” торгових зон, захаращених клумбами, балюстрадами, парковками, квітниками, скульптурою і фонтанами. Та й загальна доступність таких зон залишається обмеженою - через ті ж сходи, бордюри і відсутність наземних переходів. Хто знає, чи не буде на Сагайдачного наприклад "під старовину" вкладена бруківка, і на ній вже не покатаються діти на роликових ковзанах. 

Наступне застереження, яке вже лунало від Григорія Мельничука, - це організація траспортного руху з Поштової на Контрактову площу в обхід вулиці Сагайдачного. На схемі, яка була опублікована у річному звіті Департаменту містобудування й архітектури КМДА позначено перетин пішохідної Сагайдачно у двох місцях — на розі Ігорівської та Андріївської з авторухом.

Постає природнє питання про організацію цих перехресть, адже авторух очевидно буде щільним. Чи буде проїжджа частина піднята на рівень пішохідної зони, як це робиться в європейських містах для безпеки пішоходів? Чи буде проїжджа частина відділена від пішоходної стопчиками, щоб ніхто не міг заїхати і припаркуватись там? Чи будуть там встановлені світлофори, і з яким режимом, і чи не перетвориться це, на догоду автовласникам, на постійне очікування натовпу містян в обидва боки на свої 10 секунд, щоб швидко перебігти на іншу сторону? Таку картину і зараз можна бачити всюди у Києві. І що робити пішоходам, якщо утворяться два затори, які перекриють Сагайдачного на цих перехрестях? Ці та інші нагальні питання організації пішохідної зони потребують фахового дослідження і широкого обговорення, на які втім марно чекати при такому підході до містобудування.

Чи такимb будуть переходи на пішохідній вул. Сагайдачного? (автор фото - Ілля Варламов)

Невирішеним залишається і питання про маршрут 62 автобусу (Контрактова - Ботсад), який очевидно значно подовжиться. Варто пам'ятати, що це єдиний маршрут, який безпосередньо пов'язує Поділ і Печерськ, і він користується великим попитом: автобуси майже ніколи не бувають порожні, хіба після 22:00. Але про громадський транспорт в Києві взагалі мало хто думає, його раціональна організація (наприклад комбінування пішохідної зони і маршруту автобусу/тролейбусу/трамваю, як це можна побачити в британських, швейцарських і німецьких містах, чи створення виокремлених смуг руху, як у Боготі і Варшаві, наприклад) залишається під великим питанням.

Нарешті, куди ж вестиме ця вулиця? Пішохідна зона закінчується Поштовою площею, яка, як і набережна Дніпра є і буде точкою тяжіння майже всіх киян і туристів, які вийдуть з метро на Контрактовій площі, приїдуть на Поділ на велосипеді, чи спустяться на неї Андріївським узвозом, щоб пройтися до Дніпра мальовничою пішохідною вулицею. Особливо весною і влітку. Всі ці люди, щоб потрапити на площу, змушені будуть в кінці Сагайдачного іти в єдиний підземний перехід під естакадою, шириною 6 і довжиною 70 метрів (див. довідку Мінрегіонбуду), звісно ж не обладнаний ні пандусами, ні ліфтами. Цей підземний перехід проходитиме до того і через жваву зону метро і зону торгівельного центру, який буде тут же, під землею. Додайте сюди інвестиційний благоустрій переходів у вигляді ролетів і торгових яток, які звужать перехід ще на 2 метри, і спробуйте уявити собі гарну поєднуваність першої київської пішохідної вулиці і “пішохідної” площі на на березі Дніпра.