Скільки коштує свято під час кризи?

Про несумісність циклу травневих свят із продуктивною працею.

Багато для кого травневі свята стали законною другою відпусткою. Хтось саджає картоплю, а хтось їде з друзями до Криму, Крапат, іноді – за кордон. Але, наприклад, у нашій школі травень - це найскладніший місяць, як для студентів, так і для викладачів. Перші закінчують навчання, готуються до захисту Магістерських робіт, а отже потребують особливої уваги та багато часу від своїх наставників. А останнім саме через травневі свята доводиться іноді викладати вдвічі більше матеріалу на одному тижні, та зовсім не працювати – на іншому. Начебто нічого жахливого, загалом виходить та сама кількість лекційних годин. Але проблема саме в часі між цими лекційними годинами – часі на обмірковування матеріалу, закріплення через виконання домашніх завдань, підготовку доповідей, тощо. Іншими словами, свята не лишають часу для самостійної роботи студента, а отже – позбавляють їх повноцінного засвоєння матеріалу. Цей ефект, так само як і ефект Євро-2012 на якість підготовки цьогорічних випускників та їхні майбутьні успіхи через скорочення навчального року, важко виміряти через відсутність осіб, які б не зазнали впливу святкового фактору.

Звичайно, втрати у сфері освіти можуть здатися невеличкими, та й далекими у часі, хоча саме від якості освіти залежитиме майбутьнє нашої економіки. Але ж і сьогодні, у короткостроковому періоді, економіка нашої країни зазнає значних втрат через неробочі дні, особливо у травні. Майже два тижня переговорні процеси паралізовані. Не підписуються договори, не перевіряються виконані роботи, не вирішуються навіть прості робочі питання, оскільки хтось із керівників або ведучих спеціалістів, взявши пару днів відпустки, поїхав на весь тиждень відпочивати. Та, навіть якщо у вашому офісі працюють, ваші контрагенти або чиновники, підпис яких вам потрібен, так само влаштували собі відпочинок. І тільки після 10-15 травня, в залежності від збігу вихідних днів у календарі, ми повертаємось до нормального ритму, втрачаючи іще 2-3 дні на це повернення.

Звичайно, є і такі галузі економіки, які виграють від додаткових вихідних – готельний бізнес, ресторани, туристичні агенції, розважальні заклади, але їхня частка в економіці є досить низькою порівняно із галузями, які зазнають втрат.

Занепокоєні додактовим вихідним днем з нагоди 75 річчя королеви Єлізавети дослідники Центру економічних та бізнес досліджень (Center for Economic and Business Research), підрахували скільки коштує економіці туманного Альбіону один вихідний день. Виявляється, що ця цифра сягає 2.3 мільярдів фунтів-стерлінгів, або 0.16% від Валового Національного Продукту. Таким чином 8 святкових днів зменшують сукупний дохід Сполученого Королівства на 1.28%. Найбільшої ж шкоди завдає саме концентрація святкових днів навесні, зазначають дослідники.

Вважаю, не буде перебільшенням використати наведені відсотки для ввизначення втрат української економіки, адже в середньому українці працюють 1960 годин на рік, у той час як британці – тільки 1650, а кількість свят є майже однаковою (у нас навіть на один вихідний бульше). 1.44% (0.16%*9 святкових неробочих днів в Україні) від 1316,6 мільярда гривень українськього ВНП складає майже 19 мільярдів гривень (або 105 грн на одного працюючого за один вихідний), що є навіть трошки більшим ніж 17 мільярдний дефіцит пенсійного фонду. І це не враховуючи втрат від зниження продуктивності від перенесень робочих днів, адже такого в Великобританії не буває.

Питання, чи ми можемо дозволити собі святкувати під час економічної кризи, мабуть є риторичним. Але хто ж добровільно відмовиться від святкувань? На це, як і на багато інших реформ, потрібна неабияка політична воля та довіра населення.