Фізика чи Фінанси: що обрати?

Продовження роздумів щодо вступної кампанії 2013 року.

Продовжуючи розгляд спеціальностей, які потребуватиме країна у майбутньому, я звернулася до двох, здавалося б, зовсім різних секторів – фінансового та науково-технічного. Фізика, хімія, біологія, інженерна справа можуть слугуватиме прикладом. Але я буду порівнювати саме з фізикою через те, що багато талановитих фізиків (з післядипломною освітою, або одразу після першого університета), включаючи моїх друзів та знайомих, перейшли працювати до фінансового сектора. І не тільки в Україні. Схожа ситуація спостерігається і за кордоном. Wall Street багата на колишніх фізиків. Деякі навіть звинувачують їх через жагу до наживи та володіння складним фізико-математичним апаратом у сучасній фінансово-економічній кризі (http://blogs.discovermagazine.com/cosmicvariance/2009/03/22/the-physicists-killed-wall-street/#.USYmLWfnPak). Але зараз питання в тому, що таланти, які необхідні гарному фахівцю в фінансовому секторі та фізиці, є схожимим, майже однаковими. Отже, виникає питання, що краще обрати талановитій молодій людині? Адже вона піклується про своє майбутнє, про свою майбутню родину, цікаве та забезпечене життя. Природньо, що обиратиме така людина фах, у якому за допомогою існуючого таланту можна заробити більші статки. І тут ситуація схожа майже у всіх країнах. Найбільші статки можна заробити саме у фінансах. Це з точки зору окремої людини.

Тепер поглянемо на ситуацію з точки зору суспільства та економічної науки. Розміри світового фінансового сектору справді вражають (найменше коло на малюнку – реальний сектор світової економіки, 63 трильйони доларів, всі інші – фінансовий сектор). Але питання полягає в тому, яка частина цього сектору сприяє економічному зростанню через поєднання існуючих капіталів з бізнес ідеями, а яка відображає спекулятивні інтереси? Адже остання не створює нічого нового: просто матеріальні блага перерозподіляються від менш спритніших та менш обізнаних власників капіталу до інших, яким сьогодні пощастило більше. І зростання цієї компоненти фінансового ринку не обіцяє для країни нічого, крім збільшення нерівності та соціальних проблем у майбутньому.

З іншого боку, талановиті фахівці в науці та інженерній справі здатні створити нові продукти, нові технології, які, за умови поєднання із підприємницькими талантами, можуть стати запорукою зростання економіки на багато років вперед. І, коли зростатиме вся країна, зрозуміло, що зростатимуть персональні статки, а також стане легше вирішувати соціальні проблеми, вистачатиме коштів на багато суспільно значущих проектів.

Отже, як бачимо, існує конфлікт між суспільними та індивідуальними інтересами, який можливо розв’язати. Як зазначає нобелівський лауреат Джозеф Стіглітц у своїй книзі «Вільне падіння Америки», дерегуляція фінансового сектору, і відповідно надвисокі прибутки, з одного боку, та надмірні податки на заробіток в інших галузях економіки, призводять до нераціонального використання ресурсів (misallocation), в даному випадку – людських талантів та підприємницьких ідей. Відповідно, суспільство довго не залишатиметься осторонь цієї проблеми, и врешті-решт, шукатиме більш суспільно корисний стан рівноваги: більше регулювання фінансового сектору та зменшення фіскального навантаження на доходи працівників у науково-технічному та реальному секторах економіки.

Що це означає для попиту на майбутніх фахівців? Відповідь майже однозначна – фінансовий сектор скорочуватиметься у більшості країн або ростиме не так швидко у тих країнах, де він не був занадто великим, і відповідно реагуватиме попит на фінансові спеціальності. У той же час, в майбутньому, з наростанням темпів технічного прогресу, найбільш стабільними та необхідними спеціальностями стануть наукові та інженерні (http://www.smartplanet.com/blog/science-scope/jobs-report-reveals-engineering-science-are-only-safe-careers-of-the-future/12023).

Звичайно ж, цьогорічні абітурієнти обиратимуть свою професію, зважаючи на свої таланти, уподобання та своє розуміння ринкового попиту. Сподіваюсь, що мої міркування стануть у нагоді та їхній вибір стане запорукою не тільки особистого успіху, але й економічного зростання нашої країни через ефективне поєднання капіталів з бізнес-ідеями за допомогою фінансового сектора.

Використана література

Stiglitz, Joseph. 2010. Freefall: America, Free Markets, and the Sinking of the World Economy.

Philippon, Thomas. 2008. "The evolution of the US financial industry from 1860 to 2007: theory and evidence", manuscript New York University.

Philippon, Thomas and Ariell Reshef. 2008. "Wages and human capital in the US Financial Industry: 1909-2006", manuscript New York University and University of Virginia.