Життєвий принцип: Усе - в карман, усе - в Сім'ю.
Є такий старий-старий анекдот:
Резидента пять лет готовили в разведшколе, потом забросили в Париж. Он вселился на квартиру и вечером пошел в кафе напротив. Там к нему подсаживается хозяин:
- Как в Москве погода, тепло?
- Как вы узнали?
- А вы когда чай пьете, ложечку из стакана не вынимаете.
Резидент съехал с квартиры, перебрался в другой район. Вечером пошел в ресторан. Там его официант спрашивает:
- Hу как там в России жизнь?
- Почему вы думаете?
- А когда вы чай пьете, то глаз зажмуриваете, как-будто в стакане ложечка.
Cнова пустился следы заметать, но и в третьем районе в кабаке у официанта тот же вопрос.
- Hу а сейчас-то как догадались?
- А ложечку-то не в карман нужно класть, а на блюдечко!
Як кажуть у кожному жарті є доля правди. Так от у цьому випадку правда у тому, що як людина не намагається, а деталі видають його походження.
Це стосується і резидентів, і президентів.
Не 5 років, а значно більше часу, усілякі політтехнологи американські та терезівські готували Януковича до президентства. Ліпили з нього "Лідера_Хазяїна_Реформатора". Але "помилки молодості" постійно даються в знаки, щойно в руки потрапляє якась "ложечка"...
Уже на своїй інавгурації щойно обраний президент отримав посвідчення Глави держави і одразу засунув у карман.
За 2 роки президентства Янукович так і не змінився.
Днями на відкритті донецького аеропорту так само у президентський карман направилася стрічка. Була стрічка – стала хусточка. Усе в карман, у се в Сім’ю…
Рубрика "Блоги читачів" є майданчиком вільної журналістики та не модерується редакцією. Користувачі самостійно завантажують свої матеріали на сайт. Редакція не поділяє позицію блогерів та не відповідає за достовірність викладених ними фактів.