Чому не протестують українські міліціонери?

У повідомленні Кореспондента про цю акцію йдеться, що кількість протестувальників була 11 тисяч. Тобто це не якась купка маргіналів, а значна частина іспанських правоохоронців.

Чим же вони невдоволені? А невдоволені вони фінансуванням поліція та планами уряду на зменшенням бюджету. Їм і зараз працюється досить складно: форми бракую, приладів бракує, усього бракує. Така ситуація за словами самих поліцейських демаралізує співробітників.

Наврядчи українські міліціонери розуміють і зрозуміють своїх іспанських колег. І справа не лише у тому, що розмовляють вони різними мовами.

Український міліціонер має виживати на 1 800 грн (з 1.09.2012 їм "покращили" зарплату). Іспанський поліцейській невдоовлений, що його зарплату у 1 300 євро хочуть скоротити на 65 євро.

"Та за таку зарплату ми навели б "порядок" з політичними конкурентами свого головнокомандувача за один день", - може сказати хтось з українських правоохоронців.

"А що, ваші правоохоронці ще й працюють за таку зарплату?", - здивувався б їхній іспанський колега.

Не лише працюють, а й виконують брудну роботу. Первомайськ - один з останніх прикладів.

А працюють і брудняь свої руки та погони вітчізняні міліціонери, бо вони навіть припустити не можуть: як це так - вийти проти свого керівництва? Що ми оттак зберемося і підемо на Богомольця, 10? І що, то й же славнозвісний Петро Федчук Захарченку рявкне своє крилате "щовсрався"? Та бути такого не може, бо бути такого не може. Гадаю, що так думає чи не кожен міліціонер.

А бути таке може. Іспанія підтвердила. І уся справа у тому, що протест - справа вільних людей. Раби не можуть протестувати, "бо бути цього не може". 

Але і у рабів рано чи пізно почуття гідності бере своє. І тоді спраа доходить не до протестів - до бунтів...