StudMP. Як змінити систему

"Бригаду" та "Родичів" у Раді мають змінити парламентарі, які виростуть зі студентського самоврядування

У новому парламенті можуть створити два великих міжфракційних об’єднання. 

Перше можна умовно назвати «Бригада». 

У це об’єднання можуть увійти досвідчені та авторитетні люди, яким вдалося пережити «лихі 90-і». Одним з лідерів цього об’єднання міг би стати регіонал Олександр Пресман. Він не приховує свого знайомства з відомими Могилевичем та Антімосом. А Гугл, який усе знає, може розкрити суть цих знайомств…

Олександр Пресман

Друге міжфракційне об’єднання має умовну назву «Родичі».

Лідером, безперечно, мали б обрати Віктора Януковича молодшого. А серед рядових членів об’єднання буде новий член парламенту – 29-річний Артем Семенюк. Він – пасинок чернівецького губернатора Михайла Папієва.

Артем Семенюк

Звичайно, обидва об’єднання значно чисельніші за своїм складом. І вони яскраво демонструють, яким є шлях в українську політику: у Раді збираються авторитетні люди з надійними родинними зв’язками. Це вже система.

Як змінити систему?

Звичайно, можна піти революційним шляхом. Але зараз я пропонуватиму еволюційний. Мова про так звані соціальні ліфти.

Я переконаний, що свою функцію соціального ліфта української політики має виконувати студентське самоврядування. Але не те студсамоврядування, яким воно є зараз. 

Свого часу у КПІ мені довелося пройти шлях в органах студсамоврядування (ОСС) аж до першого заступника голови студради університету. Цей досвід напередодні помаранчевої революції завершився «відмежуванням» від мене і Студради, і університету. Ректор - запропонував, «комсомол» - виконав.

З того часу свою комсомольську суть ОСС не змінили. Вони так і залишаються «дорадчими» при деканах, ректорах, міністрах. Хоча останній, а саме Дмитро Табачник, свою Студраду при МОН довів до моргу.

З іншого боку є приклад функціонування ОСС Великобританії. Свого часу мені довелося познайомитися з діяльністю Студентського союзу Університету Шеффілда. Окрема будівля під офіс, власні магазин, денс-клуб, паб, кафе, газета, радіо. Річний бюджет сягав 11 млн. фунтів (близько 130 млн. грн.). Фінансова незалежність від адміністрації підкріплювалася щорічними загальними виборами так званих офіцерів студентського союзу. Тобто керівників Студсоюзу обирали усі студенти. У КПІ усіх голів Студради університету обирали після «добра» від ректора. Виняток був лише у часи помаранчевої революції, коли моїм однодумцям вдалося переконати обрати голову без погодження. Мій друг протримався лише до весни 2005-го, коли на скандальній конференції студенти проголосували за «правильного» висуванця…

Студентський союз Університету Шеффілда – це зразок не лише для України. Він двічі визнавався найкращим у самій Великобританії. Щоправда там він не виглядає білою вороною. Усі ОСС Британії діють на основі Education Act від 1994 року, який дав студентам свободу асоціацій, визначив демократичні та фінансові засади діяльності. Лідери Національного союзу студентів Великобританії тих часів з часом стали членами парламенту (MP).

Отже, еволюційні зміни формування українського парламенту я бачу у встановлені «робочого мотору» для соціального ліфту – студентського самоврядування. Це передбачає законодавчі зміни, які б надали ОСС адміністративну та фінансову незалежність.

За задумом ці зміни мають ініціювати та просувати самі студенти. Але щоб вони це зробили, їх треба навчити лобіюванню своїх інтересів на рівні парламенту і досвіду діяльності ОСС у європейських країнах та США.

Саме для цього я зі своїми однодумцями вирішив реалізувати проект, який отримав назву StudMP.

Суть проекту StudMP полягає у тому, щоб активісти ОСС на певний час стали помічниками народних депутатів на громадських засадах. Це дало б змогу молоді ознайомитися із функціонування Верховної Ради: як працюють депутати, який шлях проходять законопроекти, як ухвалюються рішення.

Паралельно з цим учасники проекту братимуть участь у тренінгах та зустрічах з депутатами, політтехнологами, журналістами, громадськими активістами. На цих заходах студентам пояснюватимуть, як можна впливати на владу: від інформаційної кампанії до мітингів та пікетів.

І звичайно, від студентів вимагатиметься виконання ряду практичних завдань. Це аналіз законодавчих ініціатив і законів, і реалізація власних міні-проектів, і дослідження функціонування ОСС в західних країнах.

Як стати учасником проекту StudMP?

На першому етапі відбору студентам достатньо заповнити стандартну анкету та до 20 грудня 2012 відправити на e-mail StudMP@ukr.net. На другому етапі відбудеться співбесіда (19-20 січня) з експертною групою проекту. А вже з лютого почнеться основна частина проекту.

І сподіваюся, що ще у парламенті 7-го скликання ми побачемо відповідні законодавчі ініціативи і якісні зміни ОСС. А там і до самої Ради недалеко...