Разом із тим, досі залишається невирішеною ситуація у п’яти “проблемних” округах, де результати голосування встановити неможливо. Втім, для більшості міжнародних спостерігачів тут є
очевидною перемога опозиційних кандидатів.
Швидше за все, вже в березні кандидатам слід готуватись до перевиборів.
Але, загальна картина від цього ніяк не зміниться.
До зазначених округів можна було сміливо
віднести ще, як мінімум, два
-
у містах
Вінниця, №11
та Жмеринка, № 14
(Вінницька область), де перемогу у опозиційних кандидатів відверто вкрали.
Саме
під час підрахунку голосів протягом двох тижнів тут вирувала справжня драма. Вона закінчилась рішенням Вищого адміністративного суду
України про фактичне визнання вкрай сумнівних результатів волевиявлення. Таким чином, Об’єднана опозиція втратила ще два багнети,
які могли бути вкрай доречними
у парламенті
нового скликання.
Майже нардеп. Наталія Солейко кандидат від ОО у виборчому окрузі № 11
В окрузі № 11, що розташований у Вінниці,
дитячий хірург із 37-річним стажем, член ВО “Батьківщина,” депутат Вінницької
обласної ради Наталія Солейко
поступилася колишньому Вінницькому міському голові та колишньому голові Вінницької ОДА, колишньому членові “Нашої України”, депутату
Вінницької облради Олександру
Домбровському, якого пов’язують із фігурою Петра Порошенка.
“Разом із Петром Олексійовичем (Порошенко,
колишній міністр економічного розвитку і торгівлі України –
авт.) ми підемо до
Верховної Ради та створимо свою команду” - заявляв Домбровський в ході кампанії .
О. Домбровський. Фото із сайту депутата.
Проте, “бліцкригу” не
відбулось, а результати волевиявлення вдалось встановити лише через два тижні
після голосування. Під час
затяжного протистояння в ОВК був застосований
“джентльменський набір” технологій, починаючи від вимкнення в будівлі електроенергії
та візиту “братків” і закінчуючи сумнівними рішеннями судів всіх рівнів та
повною безпорадністю правоохоронців.
Пані Наталія, Ви вперше обирались до парламенту. Чому вирішили балотуватись та йти в
політику, будучи
лікарем за фахом
?
У “Батьківщині” я із 2006 року. Йти на вибори запропонувала партія. Раніше двічі була обрана депутатом Вінницької обласної
ради у 2002 і 2010 році. На сьогоднішній день в облраді від “Батьківщини” всього працюють 28 депутатів.
До такого кроку підштовхнуло усвідомлення того, що кандидат у народні депутати висувався не від однієї
партії, але як представник Об’єднаної опозиції у складі декількох політичних сил.
Оскільки я все життя працювала дитячим хірургом у
Вінницькій обласній дитячій клінічній лікарні, з багатьма людьми знайома
особисто. Вони також вітали висування моєї кандидатури в окрузі.
На чому
Ви робили акцент в ході виборчої кампанії, окрім популяризації програми Об’єднаної опозиції ?
В першу чергу, вся робота будувалась на зустрічах із виборцями.
У цій кампанії межі округу було змінено, до Ленінського району міста Вінниці приєднали половину
сіл Вінницького району Вінницької області, в яких мене знали лише завдяки
професійній діяльності. Адже раніше громадської
роботи у Вінницькому районі я не
проводила.
Разом із командою їздили по селах, відвідували школи, організації, інші установи. Колективи були різні, тому на мою адресу лунало багато запитань.
Проблема була в тому, що на багатьох державних підприємствах нам було вкрай
важко домовитись про зустрічі. Як відомо, у Вінниці є багато навчальних закладів. Але із керівництвом державних вишів домовитись про
організацію зустрічі було практично неможливо. Виключенням став хіба що Вінницький Національний
медичний університет ім. М.І. Пирогова. В політехнічному університеті на
зустріч з цілком зрозумілих причин завітало лише близько 60 осіб. Для
порівняння, в приватних навчальних закладах, де нам надавали “зелене світло” для проведення зустрічей зі студентами та викладачами,
захід відвідували від 300 до 500 слухачів.
Що стосується зовнішньої реклами, то протягом всієї кампанії, в мене було не більше 10
бігбордів на місяць у всьому окрузі, в той час, як агітація за мого основного опонента була
розміщена мінімум на 3-5 бігбордах на кожній вулиці міста. Крім того, одного
разу вдалось взяти участь у 20-хвилинному ефірі на місцевому телеканалі та
двічі в обласному радіоефірі. Тоді мною і була представлена передвиборча програма.
Чи правда,
що в ході спілкування із
виборцями кандидат Домбровський агітував віддавати голоси за Вас ?
Вам відомо, хто від бізнесу або влади взагалі підтримував Олександра
Домбровського ?
Щодо агітації на мою користь, це вперше від Вас чую. Єдине, що мені відомо, коли я
представлялась єдиним мажоритарним кандидатом від Об’єднаної опозиції, багато
хто із виборців були здивовані. За їх словами, пан Домбровський також говорив, що він є опозиційним кандидатом та закликав підтримати
виборчі списки за “Батьківщину”. Дехто навіть запитував, чому хтось із нас не може
звільнити місце на користь свого однопартійця.
Стосовно підтримки мого опонента,
точно можу сказати про лояльність до нього міського голови Вінниці Володимира
Гройсмана. Також
в ході кампанії в місцевій пресі можна було побачити спільне фото Петра
Порошенка, Володимира Гройсмана, Григорія
Заболотного (екс-голова Вінницької
облради, переможець на виборах в одномандатному
окрузі № 17 – авт.) та Олександра Домбровського, які позиціонували
себе як команду друзів, однодумців та, так звану, «Партію Вінничан». Висновки
робіть самі.
Коли, на Вашу думку,
настав переломний момент в ході підрахунку голосів ?
Безумовно, ми очікували на фальсифікації та
різного роду порушення під час голосування у дільничних виборчих комісіях.(ДВК). Було очевидно, що проти нас діє великий капітал, за
кошти якого здійснюється потужна агітаційна кампанія.
Різноманітні методи підкупу виборців разом із
застосуванням адмінресурсу були звичайним явищем.
Насправді, ми очікували на порушення
в день голосування 28 жовтня і ретельно готувались цьому протидіяти.
На кожній із ДВК від нас працювали спостерігачі.
Також нам допомагали
депутати обласної ради від “ВО
Батьківщина”. Але в день виборів відбувались лише поодинокі випадки порушень.
Все
найцікавіше розпочалось наступного дня після обіду. Мабуть, наші опоненти
отримали аналогічні результати за протоколами із дільничних виборчих комісій,
в яких я переважала свого найближчого оппонента на 931 голос
Як розгортались подальші події ?
29 жовтня
голова окружкому Сергій Сітарський оголосив технічну перерву
в роботі на 45 хвилині, оскільки всі члени комісії стомились та
зголодніли. Але
назад повернулись лише четверо членів ОВК, а решта просто не з’явились. Після чого голова комісії почав дзвонити своїм колегам на
мобільний, але із незрозумілих причин вони просто не відповідали. Потім, по телефону представники ЦВК йому роз’яснили,
що комісія повинна продовжити роботу із прийому документації за умов, якщо на місці присутні не менше трьох членів
окружкому. Після 18:00 до роботи
приступили четверо із вісімнадцяти
представників комісії.
Але раптом близько 19:00 в
Правобережній районній адміністрації міста Вінниці раптово зникло світло. При
цьому, електроенергія зникла лише в
будівлі, де розташована ОВК. Присутні почали дзвонити в аварійну службу, гарячу лінію
міськвиконкому та інші інстанції. За
годину проблему вдалось вирішити. Як виявилось
- ненадовго.
Вже о 21:00 світло знову вимкнули вже на 12 годин.
На той момент в окружкомі працювали п’ять членів комісії.
Також в приміщенні залишались довірені особи від кандидатів,журналісти та
спостерігачи.
Аби продовжити роботу, було вирішено
використати світлодіодні ліхтарі. Потім в приміщенні з’явились “братки” на чолі
із депутатом облради від Партії регіонів Сергієм Чорнооким. Їхнім завданням
було перешкоджати подальшій роботі комісії. Почалася потасовка, хтось кинув у
приміщення димову шашку. Ближче до 6 години ранку ситуацію
вдалось нормалізувати, прийняті короби із бюлетенями ми залишили в кімнаті №
306, попередньо опломбувавши приміщення. Подальша робота комісії продовжилась поверхом вище о12-й годині 30 жовтня,
але вкрай непродуктивно через безперервні провокації та суперечки з
боку довірених осіб О.Домбровського.
Відео. Ніч на окрузі № 11
31
жовтня за мовчазної згоди
правоохоронців “братки” заблокували
вхід до кімнати, де зберігались бюлетені. Дістатись туди було неможливо.
Проблема в тому, що в середині
кімнати № 306 знаходились також внутрішні двері, які вели до приймальні голови
Правобережної адміністрації. Кабінет мав окремий вхід. Наші представники помітили, як
із цього приміщення виходять невідомі.
За словами народного депутата Андрія Павловського, який був на місці подій, в
середину зайшли журналісти…
Ви самі чудово розумієте про яких
“журналістів” йде мова. Це
були такі самі «братки», які при собі мали журналістські посвідчення, в тому
числі місцевого видання “Місто”.
Коли наступного дня прибули члени окружкому,
більшість представників розпочала
непередбачену Законом України про вибори інвентаризацію виборчої документації. За їх словами, вони прагнули пересвідчитись, що із
бюлетенями все гаразд. Потім ми наполягли на тому,що в опломбовану раніше кімнату, де зберігалась
виборча документація, члени ОВК можуть зайти лише зі спостерігачами, довіреними
особами кандидатів та міліцією.
Після
того, як відкрили двері, всі жахнулись. Адже на більшості коробів ми виявили
зірвані пломби та кришки, велика кількість пакунків з бюлетенями виявилася розрізаними,а в бюлетенях
(переважно моїх,як згодом було засвідчено) доставлені додаткові позначки різним
почерком та різного кольору, а тому їх було визнано недійсними. Слідчо-оперативна
група УМВС області разом із криміналістами працювала у 306-й кімнаті щонайменше
10 годин . Але результати їх діяльності нам невідомі й дотепер, думаю, їх
просто не взяли до уваги.
За повторними підрахунками
голосів на 23
дільницях було пошкоджено 2638
бюлетенів, де виборці віддали свої голоси за Наталію Солейко.
В той же час у мого опонента Домбровського було зіпсовано
лише 308 бюлетенів.
Слід зауважити, що напередодні наші опоненти подали заяву до
міського суду щодо бездіяльності
комісії, вимагаючи перерахунку голосів. Суд ухвалив рішення на їх
користь.
Як відбувався подальший перерахунок ?
2 листопада рішенням членів окружкому було
знято голову комісії Сергія Сітарського. На його місце представники ЦВК призначили представника від партії “Руський блок” Ольгу Стадник. Як на мене, людина зовсім некомпетентна та неорганізована.
По-перше, не було складено чіткого переліку дільниць, по яким мав йти
перерахунок. Як виявилось потім,
перераховували на тих ДВК, де за мене проголосувала найбільша кількість
виборців. А зіпсовані бюлетені взагалі не зараховували. Протоколи про повторний
підрахунок голосів зацікавленим суб’єктам
виборчого процесу, відповідно до
законодавства, також не надавалися.
По-друге, не зважаючи на те, що рішення суду щодо перерахунку голосів не вступило в силу,
члени ОВК приступили до роботи фактично в незаконний спосіб. Більше того, після
введення підсумків голосування за результатами повторного
підрахунку голосів на комп’ютерний
сервер ЦВК він почав давати збої.
До цього передача первинних протоколів в серверну була
заблокована згаданими “братками”під
головуванням двох заступників голови Вінницької облдержадміністрації -
Р.Аксельрода та Г.Деруна.
В результаті, за рахунок зіпсованих бюлетенів, О. Домбровський
випередив мене на 2638 голосів.
Відео. Блокування роботи ОВК.
Як відомо, під час підрахунку в окружкомі чергували нардепи від “ВО Батьківщина” та кандидати в народні депутати України Сергій
Подгорний, Андрій Павловський, Олександр Дубовий та Сергій Пашинський. Потім приїздив кандидат в
народні депутати Микола Княжицький разом із знімальною групою TVI.
Чи отримували Ви іншу підтримку зі сторони опозиції ? Чи не здається Вам, що опозиція просто “злила” округ ?
Звісно, дуже хотілося б, аби на окрузі була присутня більша кількість народних
депутатів та представників від опозиційних партій. З іншого боку,
як стало відомо, подібні злочини
відбувались на 53 округах по всій Україні, тому роботи було
більше, ніж достатньо для всіх.
Але я все одно вдячна тим народним
депутатам,
хто допоміг,
та керівнику телеканалу TVi Миколі Княжицькому. Його побили прямо при вході в приміщення комісії, що було зафіксовано на
відео. До всього, відчувалась потужна юридична підтримка із
боку центрального юридичного штабу опозиції. Наразі ми подаємо документи до
Європейського суду із прав людини щодо
розслідування даного злочину.
Ви дійсно сподіваєтесь,
що рішення Європейського суду скасує вердикт Вищого адміністративного суду
України стосовно визнання дійсними результатів голосування у Вашому окрузі ?
Поки цього ніхто не знає. Декілька тижнів тому ми підготували ґрунтовний документ
про системні кримінальні злочини навколо ОВК № 11. Всього надали 15 епізодів, які були передані юристами до
обласної прокуратури, СБУ, УМВС у Вінницькій області, а також окремо
до генпрокуратури, МВС України та
Президента України. Але у відповідях
отримали лише формальні “відписки”. Відповідь від Президента України ще не надійшла.
За словами правоохоронців, ці скарги
мали бути направлені в окружну виборчу комісію, а її члени, у разі потреби, мали поскаржитись до прокуратури.
Оскільки вони цього не зробили, це означає, що порушень не відбувалось. Виходить, що члени
окружкому мали скаржитись
самі на себе. Але це нісенітниця.
На мою думку, за таких умов
пан Домбровський не мав права
приймати перемогу, яку він здобув у злочинний спосіб,
і не важливо, чи давав йому хтось на це пряму вказівку. Як
він тепер може творити «
справедливі закони» ? Щонайменше, це аморально.