Податковий спротив, або З нами Бог

На запитання, навіщо влада збирає податки, більшість українців впевнено скажуть: для того, щоб вкрасти. Мало хто сьогодні зможе це заперечити. Дійсно, зібрані кошти будуть привласнені або використані неефективно.

Спостерігаючи за тим, як за гроші, відірвані від їхніх дітей, будуються найдорожчі в світі стадіони та аеропорти, купуються надорожчі в світі вертольоти та броньовані мерседеси, в головах українців стверджується думка, що за це вони платити не будуть. Іх легко зрозуміти.

Податковий спротив, як відмова від добровільної сплати податків, в тій чи іншій формі існує стільки ж, скільки існують податки. Причиною зазвичай було невизнання тієї інституції, яка запровадила податок, або її політики.

Послідовники Магатми Ганді відмовлялись платити податки британській колоніальній адміністрації, протестуючи у такий спосіб проти поневолення. Своєю перемогою вони довели, що відмова платити податки та збори – одна з найбільш ефективних практик ненасильницького спротиву.

Учасники податкового спротиву зазвичай керуються наступними мотивами:

1.      Відмова підтримувати те, на що будуть витрачені податки(наприклад, пацифісти в США ухиляються від сплати податків на війну в Афганістані);

2.      Небажання платити незаконні або нечесні податки(податки можуть бути одночасно і незаконними, оскільки проголосовані чужими картками, і нечесними, оскільки закладають регресивний принцип оподаткування: чим менше заробляєш, тим більше платиш);

3.      Протест проти інституції, яка запровадила податок, або самого податку(протести проти запровадження додаткового акцизу на паливо в Європі в 2000 році або аналогічний протест Автофронту в Україні в 2011);

4.      Спроба послабити або скинути непопулярний режим(війна за незалежність США почалась саме з відмови платити податки британській короні);

Сьогодні в Україні теж лунають заклики до бойкотування податків та

комунальних платежів. Опоненти бойкоту лякають учасників неминучістю покарання та безсенсовістю такого протесту. Це виглядає дивно, оскільки історія знає сотні успішних кампаній. У режиму просто немає важелів впливу на загальнонаціональний синхронний бойкот.

У першому столітті нашої ери Ісус був звинувачений у сприянні податковому опору Римській імперії. "Ми знайшли цей розбещує народ наш, і забороняє податок давати кесареві, бо він сам Христос король" (Лука 23:2). За це Він був засуджений до тортур і страти.

З нами Бог, хто проти нас?