Нова хвиля кризи змиє урядові прогнози разом з урядом?

Служба кредитних рейтингів Standard & Poor's (S & P) знизила прогноз зростання реального ВВП України в 2011 році до 3,8%, з попередньо запланованих 4%. Причиною називають поганий інвестиційний клімат в Україні, що стримує темпи відновлення економіки.

Міжнародний валютний фонд більш оптимістичний – прогнозує зростання на рівні 4,5%, тобто приблизно на рівні світової економіки (прогноз МВФ на 2011 рік – 4,4%), але нижче за прогноз для країн, що розвиваються (загалом 6% у 2011 році. Але приміром, для Китаю і Індії — 9,6% і 8,4% відповідно).

Оптимізм МВФ можна зрозуміти, не варто гнобити позичальника надлишком суворої правди. Адже це і самому кредитору більше авторитету не додасть.   

Між тим, усі ці прогнози можливі лише у випадку оптимістичного варіанту розвитку подій, тобто продовження повільного руху світової економіки до посткризового відновлення.

З якогось дива уряд України вважає цей сценарій єдино можливим.

Між тим, Світовий Банк вважає, що зростання цін на харчі та нафту, а також нестабільність на Близькому Сході, загрожують новою світовою економічною кризою. 

Як зазначив глава Світового банку Роберт Зеллік, для початку нової хвилі кризи достатньо «ще лише одного потрясіння».

Підгрунтям для другої хвилі кризи можуть стати як наростання боргових зобов‘язань країн «єврозони», так і несподівані речі, такі як революції в Північній Африці і нестабільність на Близькому Сході, а також цунамі в Японії – третій за розмірами економіці світу.  

Український експорт дуже чутливий до світової кон’юктури. У загальному обсязі експорту товарів у 2010 році, збільшилася частка чорних металів, руд тощо. Сировинна структура експорту (а понад дві третини українського експорту – сировина) робить українську економіку вкрай вразливою до кризових коливань світової кон’юкутури.

Тим часом уряд чомусь вперто покладається на «якось воно буде».

Влада мусить готуватися вже зараз до цілком імовірних опцій розвитку світової економіки. А то буде як завжди: «зима підкралася непомітно». Ми кризу не чекали, а вона приперлася.

Найголовніше –  влада мусить зрозуміти, що ресурс розкрадання країни, який колись здавався безмежним, уже вичерпано. Корупція вбиває всі конкурентні можливості країни. Якщо влада збирається продовжувати діяти у своїй звичній матриці, тоді треба розуміти, що це задоволення зможе тривати ще зовсім недовго. І закінчиться так, що влада здивується, якщо встигне.