"Только не говорите моей маме, что я политтехнолог. Она думает, что я пианист в борделе!"

Альтернативою електоральній демократії є авторитаризм

«Только не говорите моей маме, что я рекламист. Она думает, что я пианист в борделе!» Цю фразу приписують вже майже легендарному французу  Жаку Сегелі, який на початку кар'єри дуже стидався причетності до світу реклами та намагався приховати від батьків свою професію. 

Політтехнологів чи політичних консультантів теж часто лають за те, що вони, тобто ми, допомогаємо політикам "дурити народ". Щойно в соціальних мережах з'явилася інформація по мій намір виступити з лекцією в рамках проектів Master of Political Management та PolitPR, як мене почали шпетити і в хвіст, і в гриву, а в коментах до моїх блогів низка дописувачів розгорнула справжній моральний терор.

Що поробиш, демократія не ідеальна, хтось із великих сказав, що це дуже погана форма правління, але кращої ніхто не придумав.  Найчастіше це висловлювання приписують Черчіллю. Відтак, критикам зворотної сторони виборів можу сказати лише одне: альтернативою електоральній демократії  є авторитаризм.  Вибори мають певну соціальну та грошову ціну, але диктатура обоходиться значно дорожче. Це промовисто доведено останніми подіями в арабському світі, особливо в Лівії та Сирії.

Тому не бачу підстав міняти професію, хоче не все мені в ній подобається. Втім, думаю, людей, цілком задоволених своєю роботою, не існує.

Тому я спокійно прочитав першу в своєму житті навчальну лекцію "Протидія інформаційним та дезіфнормаційним атакам" в рамках проекту  Master of Political Management та готую виступ на тему "Новітні політичні технології" по проекту PolitPR.

А політтехнолог - це лише посередник, комунікатор між політиками та суспільством.  І не кожний з нас готовий стати політиком.