Україні вкрай необхідні реформи. Успіх Віктора Януковича стане загальним успіхом, його провал відчує вся країна.
Після
кількох років хаосу та скандалів, глибокого економічного спаду місія
Президента полягала в наведенні порядку у владі та здійсненні
невідкладних перетворень.
Як Янукович підготувався до цієї місії?
Сьогодні
ми бачимо, що на Банкову він прийшов із порожніми руками – без пакету
продуманих рішень і стратегії реформ. І це не дивлячись на те, що до
влади його привела найчисленніша і найбагатша партія. Їй були доступні
будь-які експерти, вітчизняні і зарубіжні.
Маючи кредит довіри, за
перших 100 днів Президент міг вирішити три завдання. Як переможець –
виконати кілька ключових обіцянок, вселивши в людей упевненість. Як
політик – запустити дві-три болючі реформи, що дадуть позитивний
результат до наступних виборів. Як державний діяч – розпочати
довгострокові реформи, які принесуть успіх через 5-10-15 років.
Зрозумілий і алгоритм дій.
1.
Президент представляє Раді програму реформ – детально на рік і контурно
на п’ять років. Реєструє пакет першочергових законопроектів.
2. Під завдання Президента Уряд вносить, а Рада приймає Програму економічного і соціального розвитку на 2010 рік.
3. На її основі приймається бюджет-2010.
Вийшло
все навпаки. За 100 днів Янукович не вніс жодного законопроекту. У
квітні приймають бюджет, у травні – Програму економічного і соціального
розвитку, і лише в червні Президент обнародує Програму реформ. Рік
втрачено...
А далі все як завжди. Реформ уже не чекають – їх бояться і відторгають.
У чому причини?
По-перше, провести за п’ять років 21 реформу не вдавалося навіть найуспішнішим реформаторам.
По-друге,
Програму реформ писали одні (зовнішні консультанти), а виконувати
наказано іншим, які не були в темі, – Кабміну. Конфлікт і саботаж
гарантовані.
По-третє, розробники реформ далекі від реалій.
Планували прийняти всі необхідні закони до липня 2010 року, але багато з
них не прийняті й рік потому, деяких проектів не існує в природі.
По-четверте, в цілому, системна Програма реформ має серйозні прогалини.
Наприклад,
реформа №1 – енергозбереження, але в програмі її не знайдете. На 100
сторінках програми немає слова «корупція», так само як і системних
заходів з її викорінення. Які реформи при тотальній корупції?
По-п’яте,
замахнувшись на масштабні і болючі реформи, Янукович не створив щось на
кшталт Уряду народної довіри, запросивши до команди людей зі сторони.
Він переслідує опозицію, наживаючи ворогів і сіючи тривогу за майбутнє у
своїх рядах.
По-шосте, у Януковича явний дефіцит кадрів. Не
тільки інтелектуалів-стратегів або ефективних менеджерів, але і
комунікаторів, здатних роз’яснити суспільству суть пропонованих рішень. У
ціні не професіоналізм і порядність, а лояльність і слухняність.
Вселенською кузнею кадрів стала одна Донецька область, проте Україна
набагато багатша на таланти…
По-сьоме, непродуманою і невчасною була задумка з адміністративною реформою.
Замість
спрощення процедур, ліквідації надлишкових структур і підвищення
ефективності управління вона мінімум на півроку привнесла хаос у
виконавчу вертикаль. У міністерствах по два комплекти начальників, одні
ліквідовують старе, інші будують нове. Місяцями ділили функції і
затверджували чисельність, потім – розробка оргштатних структур,
конкурси на посади, звільнення, призначення, переїзди…
Підсумок? Вдалася лише одна реформа – концентрація влади. Тепер вона в одних руках.
Втрачено
найсприятливіший період для старту перетворень – коли Януковича
підтримували 49% виборців, а чиновники притихли й чекали команди.
За
рік рейтинг Президента впав до 23%, показати людям нічого, а
невдоволеність росте – тут не до реформ. Україна втрачає темп і шанс.
Тепер місія Януковича бачиться інакше.
1.
Максимально швидко завершити переговори з Євросоюзом про асоціацію і
Зону вільної торгівлі – це прискорить і внутрішні реформи.
2.
Провести одну, головну реформу – енергозбереження. Зменшити споживання
енергії до норм Європи, і тоді нам вистачить газу власного видобутку.
Українська продукція стане конкурентоздатною, а сама Україна отримає справжню незалежність.
журнал FORBES, липень 2011 р.
Більше інформації на www.grytsenko.com.ua
Рубрика "Блоги читачів" є майданчиком вільної журналістики та не модерується редакцією. Користувачі самостійно завантажують свої матеріали на сайт. Редакція не поділяє позицію блогерів та не відповідає за достовірність викладених ними фактів.