"Как понимать судебную независимость? Суд есть власть, но всякая власть должна находиться в строжайшей зависимости от Верховной власти"

В Печерському суді про незалежність уявлення на рівні позаминулого століття

Почитати Каткова, про якого я знав із підручників історії, спонукав мене Іван Дзюба: в «Епізодах з історії російського націоналізму» він кілька разів згадував цього одіозного публіциста позаминулого століття, який втім, відповідав загальноприйнятним вимогам свого часу.  Ну, не визнавав він України, застерігав від українофільського руху, а хто тоді наших визнавав?

Так от, виписав собі через Інтернет-магазин «Ідеологію охранительства». Є там така стаття «Процес Стасюлевича». «Недавно в Петербургском окружном суде разбиралось дело по жалобе г. Стасюлевича, издателя «Вестника Европы» на редактора одного из сотрудников Нового времени.  … Что же уязвило… г. Стасюлевича?  Какой клеветой он считает себя опозоренным? Редактор «Нового времени» позволил себе напечатать, будто предполагалось наградить  г. Стасюлевича орденом. Вы спросите с изумлением: на кого же здесь падает позор и клеврета? Г. Стасюлевич хочет отмыть себя от русского правительства. Он вознегодовал на редактора газеты, которая возвела на него столь позорную небылицу». Намір уряду нагородити його оцей самий Стасюлевич визнав «за позорящее обстоятельство», і, читаючи це, я звичайно ж пригадав свіжу історію з масовою роздачею побрякушок до Дня незалежності. 

А далі пан Катков вдається до розлогих міркувань про незалежність судової системи, які він трактує вельми цікаво, і що важливо, розуміє він її приблизно так, як це роблять нині, майже 150 років по тому в АП незалежної України, від появи якої Каткову, звичайно ж, гикається на тому світі: адже він попереджав, чим завершиться українофільська пропаганда.

«Что может быть лучше независимого суда? Но как понимать судебную независимость? Судебная власть должна действовать единственно на основании закона: вот ее призвание и вот ее независимость, Суд есть власть, но всякая власть в государстве должна находиться в строжайшей зависимости от Верховной власти, ей и только ей служить орудием и лишь в этом служении видеть свое призвание. … Русский Самодержец и царствует и правит, и власть его в основе своей            совершенно свободна…»

Отож в такому сенсі в Україні дійсно є незалежний суд, який знаходиться в «строжайшей зависимости от верховной власти», але вже не імператорської, а президентської.