Рівно рік тому режимом Януковича було здійснено узурпацію державної влади.
Пізніше це було визнано Венеціанською комісією, позицію якої озвучувала пані Марина Ставнійчук, яка через кілька місяців після цього, зайняла своє місце в узурпаторській системі.
Сьогодні з самого ранку я чекав статей, аналітики та заяв на цю тему. Проте в інформаційному просторі тиша.
Очевидно, що питання захисту виключного права українського народу обирати владу та встановлювати її повноваження турбує не надто велику кількість українських політиків, правозахисників та вчених-конституціоналістів.
Абсолютна більшість сором'язливо замовчує річницю перевороту. Деякі навіть користуються її плодами, зокрема продовженою каденцією Верховної Ради.
Отже, що ж трапилось рік тому у зв'язку з скасуванням Конституційним судом Конституції 2004 року і які правові та соціальні наслідки?
Прийнявши рішення про скасування Конституції 2004 року, КСУ повернув країну до старої президентської моделі правління, змінив повноваження Верховної Ради та суттєво посилив повноваження, закріплені за посадою Президента. Наголошую - закріплені за посадою, а не за особою, яка була обрана за нечинною вже Конституцією.
При цьому КСУ мав в своєму рішенні наголосити на необхідності проведення невідкладних виборів Президента і Верховної Ради з метою видачі мандату на здійснення нових повноважень за Конституцією 1996 року. Проте КСУ цього не зробив. Була окрема думка судді КСУ Віктора Шишкіна, який звернув увагу своїх колег, що такі недомовки провокують узурпацію, але намір колег очевидно й полягав в розчищенні дороги для самовільного захоплення влади Януковичем, а не в вирішенні правових коллізій та захисті П'ятої Статті.
В результаті Янукович та Верховна Рада отримали повноваження, які ніколи їм не делегувались українським народом - єдиним джерелом державної влади.
Пізніше знахабнілі узурпатори самовільно продовжили повноваження чинної Верховної Ради до 2012 року, ще раз змінивши Конституцію, повністю ігноруючи те, що закон не має зворотньої дії в часі і таким чином не може змінювати вже існуючі публічні правовідносини.
За перші кілька місяців узурпації я провів безліч розмов на цю тему з представниками інших держав та міжнародних організацій. Кожен з них визнавав факт правової нелегітимності української влади, проте звертав увагу на те, що в подібних ситуаціях відсутність адекватної реакції з боку громадян, свідчить про суспільне визнання таких дій. Деякі відверто говорили про те, що вони й не чекають жодної реакції від нації, яка терпить щоденне нехтування Конституцію при прийнятті Законів. Кожен українець знає про те, що голосування чужими картками - злочин, проте досі жоден не спробував притягнути злочинців до відповідальності.
Багато хто думав, що зміна конституційного ладу - це щось, що ніколи не торкнеться його кишені.
Є погані новини. Рабів не лише не пускають до Раю. На Землі з ними теж особливо ніхто не рахується.
Сьогодні 12 мільйонів українців обурюються, що всупереч Конституції в них забирають соціальні пільги.
Пізно. Для вас Конституції немає. Ви не захистили її рік тому. Тоді, коли зраджений і оббріханий, але нескорений Податковий Майдан відкинув економічні гасла і вимагав негайного відновлення конституційного ладу.
Сьогодні Ви приходите до нас і просите про допомогу.
Ми готові, але тільки після того, як першим пунктом наших спільних вимог буле записано "Узурпаторів - геть! Всю владу - громадянам!"
Рубрика "Блоги читачів" є майданчиком вільної журналістики та не модерується редакцією. Користувачі самостійно завантажують свої матеріали на сайт. Редакція не поділяє позицію блогерів та не відповідає за достовірність викладених ними фактів.