Власник сторінки
Председатель Комиссии Киевсовета по вопросам гуманитарной политики
Щороку 1 грудня є днем, коли увесь світ виявляє свою солідарність та об’єднує зусилля заради подолання поширення епідемії ВІЛ/СНІД.
Влада, громадські організації, навіть представники бізнес-структур і
просто громадяни намагаються знайти нові шляхи протидії хворобі та шляхи
полегшення життя тих, кого торкнулася проблема ВІЛ/СНІД.
«Нуль нових ВІЛ-інфекцій. Нуль
дискримінації. Нуль смертей внаслідок СНІДу» - такою стала цьогорічна тема Всесвітнього
Дня боротьби зі СНІДом.
Для мене особисто «лакмусовим папірцем» на, власне, «нульову
дискримінацію» та толерантність нашого суспільства до проблеми ВІЛ/СНІД стала позиція
більшості представників ЗМІ, які «працюють» у Київраді.
Цього року День червоної стрічки
співпав із пленарним засіданням Київради. Тож після традиційного брифінгу
Секретаря Київради Г. Гереги, у фойє сесійної зали відбулася прес-конференція
«ВІЛ/СНІД – сучасний стан - виклик майбутньому».
Про що йшлося? А про те, що, Богу
дякувати, в останні роки вдається стримати темпи розвитку епідемії і, якщо не
втратимо здобутків у цій площині, то нашу державу омине песимістичний прогноз
Світового банку, за яким до 2014 року Україна може втратити до 2% робочої сили
і до 6% ВВП саме через поширення ВІЛ/СНІД. Йшлося про те, що відсоток
інфікованих серед молоді 15-25 років зменшується. Про те, що при правильному
медичному і соціальному супроводі можна попередити передачу ВІЛ від матері до
дитини і знизити цей показник до 0-1%. Про те, як змінити систему фінансування,
щоб основні кошти спрямовувалися на профілактичні заходи, а не лише на технічне
утримання центрів допомоги та лікування. Йшлося про хворих дітей, які надали
своїх іграшкових ведмедиків для експозиції, яка у четвер також проходила у
Київраді….
А в цей час: більшість представників
«четвертої влади»(бо частина, все таки виявилася більш свідомою) нишпорили у пошуках чергової «сенсації». Живий коридор із
телекамер вартував на окремих представників депутатського корпусу, які очевидно
потребують значно більшої уваги суспільства, аніж маленькі українці, котрі не з
власної провини щодня виборюють право на ЖИТТЯ… Цікаво, скільки репортерів підійшли
до стендів і прочитали бодай одну історію такої дитини?
Ось такі вони, представники
«толерантного» українського суспільства… які, між іншим, формують громадську
думку… І з цими «людьми» нам будувати правове, соціально справедливе
суспільство... розвивати економіку…
«Гроші, кров, любов» - на основі саме
цих категорій формується наш медіа-простір… хабарі, суди, розлучення… значно цікавіші
для заголовків і телесюжетів наших ЗМІ…
Разом із тим, я хочу подякувати усім
представникам ЗМІ, членам неурядових організацій, депутатам Київради та просто
громадянам, чиє серце в цей та й в інші дні не залишається байдужим!
Рубрика "Блоги читачів" є майданчиком вільної журналістики та не модерується редакцією. Користувачі самостійно завантажують свої матеріали на сайт. Редакція не поділяє позицію блогерів та не відповідає за достовірність викладених ними фактів.