Справжня вартість свободи

Чому рабів не пускають до раю.

Для того, щоб утримуватись при владі всупереч волі громадян, у авторитарних режимів є достатньо широкий відпрацьований тисячоліттями інструментарій.

Для цього не обов’язково скасовувати формальну демократію та відміняти вибори. Їхні результати можуть бути спотворені настільки, що в цьому не буде жодної потреби.

Ще в Давньому Римі ветерани та колишні гладіатори винаймались для того, щоб зривати голосування в тих районах, де замовник мав низьку підтримку. Зовсім, як сучасні гопники, вони громили виборчі дільниці, знищуючи кошики з глиняними табличками, які виконували тоді роль бюлетенів. Це було дієво, проте вимагало наявності територій, де у майбутнього сенатора все ж таки залишався власний електорат.

Однак навіть в умовах повної відсутності підтримки з боку населення можуть знайтись технології, які забезпечать збереження формальної легітимності влади. Законодавче встановлення безальтернативних виборів одного кандидата від партії влади, як це було в СРСР ще 20 років тому, або фізичне усунення опонентів від участі в виборах, як це відбувається в уже новій “демократичній” Україні. При цьому немає великої різниці між КАМАЗом та кримінальним вироком. Обидва методи спрямовані на унеможливлення участі в політичному процесі небажаної режиму персони.

Але навіть насильство не є найогиднішим в спотворенні народного волевиявлення. Насильство в диктатурах - це нормально. Погані хлопці обирають погані методи.

Набагато гірше, коли людина добровільно погоджується продати свій голос. Продати за кошти еквівалентні кільком пляшкам фальсифікованої горілки. За кошти, які будуть витягнені в неї з гаманця наступним же підняттям цін на продукти харчування та комуналку.

Продати, не дивлячись на ницість та очевидну безглуздість цього вчинку.

Навіть суспільна мораль починає здаватись під тиском цієї залізобетонної впертості. Суспільна мораль вже не вимагає – не бери. А лише сором’язливо натякає на те, що взявши гроші або харчовий набір, можна спробувати проголосувати інакше.

Знаходяться навіть “добродухи”, які починають виправдовувати підкуп, посилаючись на загальне зубожіння громадян.

Ми не маємо наміру сперечатись з ними. В цьому немає сенсу. Проте можемо дати від себе загалу одну корисну пораду.

Збираєтесь продати голос?

Краще продайте дитину. Отримаєте значно більше.