Доля гривні: чи вистачить резервів до виборів?

До цього часу залишаються таємницею дані про осіб, які, придбавши боргові зобов'язання України за її ж власні кошти, привласнили не менш як 400 млн. доларів.

Останні 6 місяців Національний банк України присвятив зменшенню її золотовалютних резервів. За цей час Україна втратила вже понад 6 мільярдів доларів своїх стратегічних фінансових запасів. Тобто за стабільність гривні щомісяця доводиться платити понад один мільярд доларів. Експерти стверджують, що для уникнення девальвації до парламентських виборів доведеться витратити ще не меньш, ніж 7 мільярдів.

Таким чином, доля гривні напряму залежить від бажання та, саме головне, можливості НБУ її підтримувати. В щирість такого бажання повірити не складно. Воно напряму залежить від бажання зберегти хоча б крихти електоральної підтримки. З можливостями дещо складніше. Сказати наскільки вистачить запасів, окрім пана Арбузова, навряд чи хтось зможе. Будь-яка достовірна інформація про структуру та справжній розмір самих золотовалютних резервів відсутня.

Самі “регіонали”, перебуваючи в опозиції, стверджували про їхню суттєву переоцінку. Так в 2009-му році депутат-регіонал Григорій Смітюх в своєму відкритому зверненні до СБУ заявляв про те, що основна частина золотовалютних резервів (близько 21 млрд. дол.) на сьогоднішній день зберігається в неліквідних цінних паперах американських інвестиційних банків(Lehman Brothers, Merrill Lynch і Morgan Stanley) та іпотечних агенцій(Fannie Mae і Freddie Mac), які стали жертвами фінансової кризи 2009-2010 років.

Тоді пан Смітюх  абсолютно справедливо наголошував на тому, що приховування та спекулювання цією інформацією може мати вкрай негативні наслідки для стабільності національної валюти, а відтак економіки України та добробуту громадян. Однак, прийшовши до влади, замість підтвердження або спростування цієї життєво важливої інформації, колеги пана Смітюха розпочали кампанію по купівлі брухту дорогоцінних металів у населення, чим лише посилили підозри спеціалістів.

Численні запити про надання публічної інформації НБУ залишає без відповіді або обмежується відписками з сухою статистикою. Не дивно, адже відсутність суспільного контролю за використанням золотовалютних резервів створює можливість для безкарних зловживань з боку вищого керівництва, які неодноразово відбувались в цій сфері.

Чого варте лише розміщення НБУ в 1997-му році майже всього державного резерву у маловідомому кіпрському банку, після чого ці кошти було позичені Міністерству фінансів України під 60% річних.

До цього часу залишаються таємницею дані про осіб, які, придбавши боргові зобов'язання України за її ж власні кошти, привласнили не менш як 400 млн. доларів.

Не має жодних підстав вважати, що щось подібне не відбувається і сьогодні.

Відтак золотовалютні резерви України нагадують свічку, яку палять з двох кінців, і основною інтригою дванадцятого року є те, коли все ж таки станеться обвал гривні: до чи вже після парламентських виборів.