Закон про наклеп є ще однією цеглиною в побудові диктаторського режиму в Україні

Це стосується не лише журналістів, але їх у першу чергу

Сьогодні Партія регіонів навіть не криється, що хоче побудувати диктаторський режим в Україні.

Досить цікавий коментар з приводу законопроекту про запровадження кримінальної відповідальності за наклеп дала член Партії регіонів, заступник голови комітету з питань свободи слова Олена Бондаренко. Вона сказала, що «ми чесно йдемо до суспільства», мовляв, щоб потім не було приводу нарікати: «бачили очі, що вибирали». Вибір залишається за людьми.

Спочатку був Податковий кодекс, який, фактично, поставив бізнес у залежність від податкової служби. Після цього - закон про мирні зібрання, який копіює аналогічний закон в Росії, щоб опозиціонери не мали права виходити з протестом. Іще однією цеглинкою став закон про наклеп.

Що це значить для журналістики? З прийняттям закону жанр журналістського розслідування зникне як такий. Були розслідування про нафтові вишки Бойка – аферу на мільярди гривень, про 136 гектарів «золотої» землі під Києвом у Межигір’ї, що прихопив собі Янукович. Після цього закону авторам таких розслідувань доведеться відповідати за Кримінальним кодексом.

Не омине закон і пересічного громадянина. Якщо хтось напише статтю чи просто висловить свою точку зору в Інтернеті чи деінде, а суд не доведе, що це таки справді було, такій людині також загрожує тюремне ув’язнення.

Що найбільш цинічно - нерівність українських громадян перед даним законом. Якщо держслужбовці, депутати робитимуть таку річ - отримають максимум штраф. Це гірше, ніж совковська цензура в засобах масової інформації. Це може означати повернення часів, коли анекдоти про Брежнєва розказували на кухні, а про Сталіна взагалі боялися щось казати, бо за це можна було отримати 10 років таборів.

На мою думку, українська преса не повинна мовчати, зайнявши позицію «моя хата з краю – нічого не знаю», гадаючи, що все якось налагодиться. Не буде цього. Якщо ти чесний журналіст, то маєш розуміти, що після цього закону залишається або дякувати «товаришу Федоровичу за наше щасливе дитинство», або у тебе - заборонена професія.

Ті журналісти, які представляють не «жовту» пресу, які не продаються оптом і вроздріб, мають виступити єдиний фронтом. Абсолютно правильно сказано, що журналістика є сторожовим псом демократії. Після цього закону журналістика буде навіть не псом, а таким собі кроликом, якого хто-завгодно може забити, потушкувати і подати як страву на обід.