Книга Антона Мухарського "Доба".

Раджу тим, у кого є почуття гумору прочитати. А тим,хто немає почуття гумору-обходити п'ятою дорогою :)

Прочитав книгу Антона Мухарського "Доба".

 Неодноразово не міг стримати себе від сміху.

 Мабуть ті, хто бачив мене в момент прочитання, сприймали як не саму адекватну особу :).

Книга написана легко і невимушено, з іронією, яка часто переходить в жорсткий сарказм.

Іноді пафосна, а іноді по-українському сльозлива, коли мова заходить про націю.

Але кожен, хто виростав в російськомовному мегаполісі, може впізнати себе, і процес свого становлення як українця(усвідомлення українцем).

Перша частина написана ще в 1994, але багато що й досі є актуальним.

Друга частина-жорстока сатира.

Багато осіб надто впізнаванні.

 Скажу, що більш жорсткої і дошкульної критики Табачника я не читав.

Мухарський його розмазав!(Ну, хтось може сказати,що не Табачника, а якогось пана "Мутного", ну, нехай розмазав якогось "Мутного":)).

 Не менш брутально Мухарський повівся і з керівником театру Лесі Українки Резніковичем(хтось , звісно, скаже,що не з Резніковичем, а з якимось "Зарізовичем", ну, нехай із "Зарізовичем":):)) і т.д.

Думаю, що в театральному середовищі  цю книгу зачитують на спільних вечірках :).

Попереджаю, "Доба" твір геть неполіткоректний.

 Брутально неполіткоректний.

 Не розповідатиму тут, по яких національних чи сексуальних групах проїхався Антін, але зробив він це геть не в стилі останніх ліберальних європейських тенденцій.

 Ну, Мухарський вже дорослий чолов'яга, і , мабуть, він розуміє, на яку критику за це(і часто справедливу) він може наразитися.

В будь-якому випадку, книга Мухарському вдалася.

 Це одна з найсмішніших книжок, яку я за останній час прочитав.

 З успіхом тебе, Антоне!

P.S. До речі, Антоне, дякую за добрі слова і допомогу на виборах!:)