Welcome back to the USSR

Єдиний Союз, на входження до якого варто готуватись Україні найближчим часом не Європейський, а Радянський.

Попри завіряння урядовців в незмінності євроінтеграційного курсу, єдиний Союз, на входження до якого варто готуватись Україні найближчим часом не Європейський, а Радянський.  Реінкарнацією СРСР має стати Євразійське економічне співтовариство(ЄвразЕС), саме так називається організація в рамках якої діє Митний Союз Росії, Казахстану та Білорусії, в який прискореними темпами всмоктується наша держава. Складно сказати, яких саме наслідків від Євразійського союзу очікують українські можновладці, проте чітко зрозуміло, на що розраховують в Кремлі.

Відповідно до зовнішньополітичного курсу РФ, затвердженого Владіміром Путіним в травні 2012 року, інтеграційні процеси на території СНД визначаються основним приорітетом зовнішньої політики Російської Федерації і передбачають поглиблення співпраці не лише в економічній, але й гуманітарній, правоохоронній та військовій сфері. В рамках ОДКБ(військового блоку, в який окрім Росії також входять Казахстан, Таджикистан, Киргизія, Вірменія та Білорусь) передбачається не лише узгодження зовнішньополітичних позицій країн-членів, але й посилення можливостей для залучення до військових дій на їхній території “миротворчих” контингентів організації. Враховуючи те, що жоден з режимів країн-учасниць блоку не є демократичним, найбільш ймовірні операції по примусу до миру будуть спрямовані проти громадянських протестів, і нагадуватимуть виконання інтернаціонального обов’язку в Празі та Будапешті.

Власне, про відновлення СРСР вже почали говорити на самому високому дипломатичному рівні. Держсекретар США Гілларі Клінтон, перебуваючи на початку грудня на зборах міністрів закордонних справ ОБСЄ в Дубліні, прямо заявила, що Митний союз є лише ширмою, за якою відбувається повномасштабна підготовка до відродження Радянського Союзу.

В той же час прибічники Євразійської інтеграції як в Москві, так і в Києві заперечують в своїх намірах будь-який радянський реваншизм та  наголошують на суто прагматичній економічній складовій об’єднання. Проте й економічні переваги ЄвразЕСу виглядають більш, ніж сумнівно. Зразком для його створення виступив зовсім не Європейський Союз, а радянська Рада Економічного Співробітництва. Завдання цієї економічної організації в далекому 1949-му році, були аналогічні тим, які сьогодні Кремль ставить перед Митним Союзом. І це, насамперед, не поглиблення економічних зв’язків всередині Євразійського Союзу, а відрізання країн-членів від європейських ринків, іншими словами посилення залежності цих країн від безумовно домінуючої в об’єднанні Російської Федерації. Дешеві ж енергоносії, які виступають основною приманкою Союзу, забезпечать можливість українським олігархам ще кілька років не проводити модернізацію на своїх неефективних енергоємких переробних підприємствах.

Що стосується інноваційного розвитку економіки України, то на спільному ринку деградуючих пост-радянських республік для нього просто немає передумов. Натомість є шанс остаточно розчинитись серед країн, клептократичне керівництво яких обрало долю сировинного придатку цивілізованого світу.

Навіть уже існуючі технологічні розробки можуть опинитись в небезпеці. Варто згадати про чеські потяги та вагони метро, розроблені в 1970-му році, що були на той момент найпрогресивнішими в усьому світі. Вони так ніколи й не стали на рейки Празького метрополітену, оскільки відповідно до плану Ради економічного співробітництва рухомий склад мав виготовлятись у Радянському Союзі. Натомість до Праги поїхали вагони Митіщінського машинобудівного заводу, суттєво дорожчі, технічно застарілі, розроблені ще на початку 50-х.

Говорити, що Євразійський союз не має нічого спільного з економікою було б не чесно. Просто потрібно розуміти, що економічна інтеграція з країнами, розвиток яких зупинився 30 років тому, означає для України перетворення на ринок збуту для подібних митіщінських анахронізмів.