Кличко - київський міський голова?

Мер-боксер.

Це питання задають собі не тільки кияни. Натерпівшись ганьби головування Черновецьким, українцям хочеться бачити на посаді голови столиці України гідного представника українців.

Кличко знаменито представляв Україну у світі у сфері спорту. Чи зможе підняти авторитет столиці? Перед ним складне питання: балотуватися на київського голову чи не балотуватися, спрямувавши увагу на президентські вибори 2015 року.

Розгляну два варіянти.

Перший сценарій—він голова міста Київа. Він бореться за справедливість шляхом відновлення законності в діяльности міської адміністрації, тобто сам не бере хабарів і не дає їх брати своїм підлеглим. Авторитет його швидко зростає на всю Україну—і це добре з огляду на майбутню боротьбу за президентське крісло.

Через півроку він зауважує, що навколо нього утворюється глуха гумова стіна: ніхто конкретно не виступає проти нього, але й рішення його не виконують. Це буде велике психологічне випробування: можна зломатися і поплисти за течією, можна не зломатися і почати чистку підлеглого штату.

Чистка — складна справа, бо прокуратура йому не підвладна, того для боротьби з нею необхідний сміливий, відмінний, непідкупний юрист. Чи знайде він такого?

Чи вистачить йому на цій стадії діяльности політичного досвіду й шостого чуття? Якщо вистачить, то через півтора-два роки його рейтинг почне знову підійматися. Якщо не вистачить, то йому доведеться відкласти боротьбу за президентство до 2020 року.   

Другий сценарій. Він не балотується на київського міського голову, а готується до президентських перегонів.

Виборці вірять в його знання західного способу життя, в його порядність і щире прагнення боротися з корупцією за збільшення ролі права в житті України. Праця народним депутатом і керівництво фракцією дадуть йому важливий досвід законодавчої діяльности. Залишається відкритим питання про знання країни, якою має керувати.

Кандидата в президенти пана Євгена Марчука 1999 року спитали, як він ставиться до націоналізму, на що він відповів: «А назвіть мені президента якої-будь країни у світі, який не був би націоналістом?!» Ба, щоб бути націоналістом, треба любити свою країну та її мову і знати історію, культуру й традиції народу. А ще на президента треба вчитися, бо належно виконувати обов’язки президента можна за умови величезного об’єму військових та гуманітарних знань.

Цього Кличкові бракує. До 2015 року він може дещо надолужити. Виборці спостерігатимуть за його освітнім ростом і це збільшуватиме чи зменшуватиме його шанси стати президентом (кращим за тих, що досі мала й має Україна).

Голова Української Республіканської Партії 

Левко Лук'яненко.

с.Хотів

09.01.2013