Власник сторінки
голова Центру досліджень політичних цінностей
від нас пішов один з борців за Незалежність, і водночас один з творців нашої Незалежності...
Мені пощастило особисто знати Михайла Гориня.
Пощастило-бо таких постатей у на було за останнє півсторіччя не багато.
І пощастило,що він вижив в таборах і тюрмах, де провів роки за те,що боровся за українську ідею.
А були ж і ті,з ким не пощастило бути знайомим: зі Стусом, Тихим, Литвиним...
Коли в 1990 році на "-му з'їзді Народного Руху мене обрали заступником голови Народного Руху, то Михайло Горинь був у нас Головою Секретаріату, і ми спільно працювали у Центральному Проводі НРУ.
Чітко можу сказати,що якби не його послідовна позиція і чітка наполегливість , наврядчи б великі рухівські акції досягли б належного успіху.
Ланцюг єднання, 500-річчя святкування козацтва та інше-це і його успіхи.
Він був одним з тих, хто не лише міг декларувати свою позицію, а і розумів необхідність налагодження чіткої виконавчої структури(чого часто нам і нині бракує).
В пам'яті про нього в мене лишилися лише світлі спогади. Він любив звертатися "козаче", наче був продовжувачем традиції ще перших українофілів ХІХ-го сторіччя.
Він умів поєднувати традицію і сучасні засоби боротьби.
І при тому завжди вмів не поступатися своїми поглядами, показувати приклад відстоювання українських цінностей.
Таких людей бракує і дедалі ще більше бракуватиме.
Вічна пам'ять Вам, пане Михайле!
Друзі, і в пам'ять про Михайла Гориня, не забуваймо тих борців за Незалежність, старих політв'язнів, які є серед нас.
Їх не так багато, але вони є. Поважаймо їх живими!
Рубрика "Блоги читачів" є майданчиком вільної журналістики та не модерується редакцією. Користувачі самостійно завантажують свої матеріали на сайт. Редакція не поділяє позицію блогерів та не відповідає за достовірність викладених ними фактів.