Чому з України російську енциклопедію відвідують у 4 рази частіше за українську

Українській «Вікіпедії» — дев’ять років. Це 426 тисяч статей, понад 2,5 мільйона відвідувачів щодня і 14-те місце серед світових «Вікіпедій». Найголовнішим чинником успішності у творенні інтелектуального продукту, як запевняє виконавчий директор громадської організації «Вікімедіа Україна» Юрій ПЕРОГАНИЧ, є «пасіонарність україномовного населення». Цю тезу підтверджує той факт, що українці посідають друге після каталонців місце у світі зі створення статей на одну особу: «У нас склалася стабільна спільнота дуже активних учасників, які за місяць роблять понад сто редагувань», — каже пан Юрій. 

"Позитивною перспективою для української енциклопедії є наявність наукових, науково-популярних, енциклопедичних видань, які дають змогу використовувати статті з посиланням на авторство. Приміром, цього року Інститут історії України НАН надав дозвіл на використання опублікованої в Інтернеті версії енциклопедії з історії України. Також «Вікіпедії» надали право вільно використовувати інформацію Академія наук вищої школи та Лісівнича академія наук. 

На думку віце-президента Академії наук вищої школи України Василя Стріхи, українська Вікіпедія за останніх три роки зробила колосальний ривок: «Ще 2010 року ми дуже відставали від російської чи англійської Вікіпедії, зараз ситуація змінилася. Кращі статті Вікіпедії не поступаються друкованим джерелам. Отже, українська «Вікіпедія» не лише за кількісними, а й за якісними показниками виявилася в ряді кращих «Вікіпедій» світу».

З України на редагування україномовної «Вікіпедії» припадає лише 51,1% «вікіпедистів», російськомовний аналог редагує 40,4% українців, решта — англійський — 6,4%, польський — 1,1% та 1% — усі інші Вікіпедії. Для порівняння: у Росії 90,8% «вікіпедистів» працює над російським ресурсом, у Польщі 86,1% — над польським. Звуження сфери вживання української мови має вплив також і на відвідуваність україномовної енциклопедії: з території України російську Вікіпедію відвідують у чотири рази частіше, аніж вітчизняну.

Про все це написала газета "День".

Про причини явища додам від себе. По-перше, в цілому українц і перебувають в процесі поступового зречення від своєї історичної природної мови. Звичайно, українська існуватиме ще довго, бо й досі збереглися деінде осередки кельтських мов, але кількість тих, хто говорить українською вдома, а особливо на роботі, зменшуватиметься доволі швидко. Українська мова все ще викликає певні сентименти у мільйонів етнічних українців, але вона не є цінністю для мільйонів інших українців, не говорячи вже про українських громадян російської  національності.

По-друге,  російськомовний Інтернет, в тому числі і «Вікіпедія»,   значно насиченіший інформацією,  там об’єктивно можна знайти більше, можливості для пошуку не обмежені мовним бар’єром.