Спроба реабілітації Махатми Ганді

Черга з ДШК по вікнам урядових будівель завжди виглядає естетичніше, аніж мітингове під ними тупцювання.

Попри наявність позитивного досвіду 2004-го року, ненасильницький спротив дедалі швидше втрачає в Україні популярність. Все більше громадян схиляються до збройного сценарію відновлення в Україні конституційного ладу. На це вказують не лише заклики в Інтернеті та результати соціологічних опитувань. Достатньо відстежити зростання кількості бійок під час мирних зібрань для того, щоб переконатись: розмови про насильство нарешті вийшли за межі звичного для нашої країни пустопорожнього формату.

Звичайно, до появи парамілітарних формувань ще далеко, проте ніхто не може сказати впевнено, скільки часу залишилось до моменту, коли листівку  замінить гвинтівка, а плакат – пляшка з напалмом. Точний час цього переходу визначити дійсно складно, однак будемо щирими, надто багато українців з нетерпінням чекають саме на нього.

Зрештою в таких мріях немає нічого незвичайного. Це лише відображення природнього потягу до прекрасного, який притаманний українцям не меншою мірою, аніж мешканцям Колумбії або Демократичної республіки Конго.  Черга з ДШК по вікнам урядових будівель завжди виглядає естетичніше, аніж мітингове під ними тупцювання.

Проте яскраве, як відомо нам від наших бабусь, не завжди практичне. Варто визнати, що в другій половині ХХ століття абсолютна більшість країн(50 з 67) здійснили свій перехід від авторитарного до демократичного ладу саме у ненасильницький спосіб. В той же час десятки воєнізованних повстань захлинулися у крові своїх учасників.

В Лондоні відверто сміялись над закликами Махатми Ганді не визнавати владу британської колоніальної адміністрації та не платити їм податки.  Однак в 1947-му році, коли ненасильницький визвольний рух перекинувся на індійську армію та військово-морський флот, Імперія була змушена залишити півострів.

Володимир Путін свого часу сказав, що після смерті Ганді йому немає з ким поговорити. Якби російську опозицію, замість Ксенії Собчак, дійсно сьогодні очолював би Махатма, ця розмова російському президенту навряд чи сподобалась.

Безперечно, ненасильницький спротив ніколи не виграє у насильницького в видовищності, проте обирати методи варто зогляду на їхню ефективність, а не ефектність.