Влада доводить людей до точки кипіння, яка зриває усе

Темних фарб уже не вистачає на описання того, що відбувається в країні.

Я колись працював слідчим у Київському УМВС. «І коли моя зарплата була 4 долари, я мав вибір: або йти заробляти на життя, або почати брати хабарі. І я пішов з міліції, бо знав, що, взявши хабар, отримаю роздвоєння особистості. Я не зможу нікого притягувати до кримінальної відповідальності, оскільки буду ще більшим злочинцем.

Сьогодні 99% української міліції точно має роздвоєння особистості. Однією рукою вони обдирають дрібних торгашів, «кришують» проституцію і наркотики, за гроші розслідують або спускають на гальма кримінальні справи. Фактично перетворились на таке собі «ТОВ». Але, водночас, вважають, що мають право застосовувати закон до інших. Цим просякнута вся наша міліція.

Насправді те, що зробили ці покидьки в міліцейській формі у Врадіївці, - тільки вершина айсберга, про який стало відомо широкій громадськості. Те, що твориться від сільського райвідділу до міністерства, не описати словами. Фактично сьогодні це банд-формування, яке просто не замислюється з приводу того, що вони стали раковою пухлиною на тілі суспільства.

Чи можливо виправити косметичними заходами цю ситуацію в міліції?

Ні, не можливо.

Чи може нинішня влада змінити цю ситуацію?

Ні, не може.

Виходить, що потрібна зміна всієї системи, починаючи з найвищого міліцейського кабінету і закінчуючи патрульно-постовою службою. Без системних перетворень жити в такій країні небезпечно. Може, час людям об’єднуватись і створювати загони самооборони в селі, районі, містечку?

Критична маса таких речей ось-ось зірве кришку з каструлі, в якій вариться українське суспільство. Я не знаю, чи доживе країна в такому стані до виборів 2015 року. Чи не буде такого виплеску, як в Туреччині, в Єгипті, в Лівії. Тут не доводиться говорити про інспірування цих процесів Америкою чи Європою. Сама влада доводить людей до точки кипіння, яка зриває усе. І якби тільки гнів був спрямований проти винних, але він може зачепити багато непричетних безневинних громадян. І це є тривожним уже навіть не дзвоном - набатом.

Ніхто ж не пропонує альтернативного шляху України. Кажуть, що «цих» треба змінити на «інших». Але не говорить ключове: система влади в країні є порочною. І лише зміна фігурантів ні до чого не призведе.

В Україні потрібно змінювати усю систему зверху до низу. Ми підходимо до революційної ситуації, коли верхи не можуть, а низи не хочуть жити по старому. І цей революційний запал потрібно повернути в правильне русло, щоб на уламках самовладдя не написали чиїсь імена, а створили зовсім іншу справдешню систему державної влади і життя в Україні.