книга Геннадія Балашова та Поліни Кудієвської "Как стать авантюристом? Размышления миллионера".
Не так давно Геннадій Балашов запросив мене на свою інтернет-програму "Квантова політика".
По завершенню він подарував свою книгу "Как стать авантюристом? Размышления миллионера".
Власне, книга написана у співавторстві з Поліною Кудієвською(вона ставила питання і писала , а Балашов відповідав на запитання).
Книгу прочитав.
Враження неоднозначні.
З одного боку, майже всю життєдіяльність Балашов зводить лише до процесу збагачення.
Що, погодьтесь, цинічно.
Все-таки, я був вихований в іншій родинній атмосфері,тому така позиція в мене викликала неприйняття.
В той же час, в книзі підкреслюється багато аспектів, які є актуальними, і на які, як правило, суспільство не хоче реагувати.
Наприклад, він справедливо зосереджує свою увагу на суспільній ліні та заздрості.
Лінь значною мірою не дозволяє нашим співгромадянам працювати раціонально.
І про лінь, і про заздрість в суспільстві у нас, на жаль, не прийнято говорити.
По-друге, Балашов справедливо звертає увагу,що для того,щоб видряпатися з ями, куди Україна впала(і продовжує падати) недостатньо лінійних проектів.
Недостатньо поміняти політика А на політика Б.
Необхідні проривні проекти.
Можливо несподівані.
Можливо незвичайні.
Але проривні.
Тож потрібно розглядати і оригінальні ідеї(хоч комусь вони і вважатимуться авантюрними).
В цьому плані я не знаю ще, наскільки реалістична ідея Балашова 5.10(ідея радикального скорочення податкового тиску).
Потрібно порадитися з ще кількома економістами, потрібно прорахувати наслідки.
Але, принаймні, це оригінальна ідея, тож її варто не відкидати відразу, а використати, як привід для дискусії.
Третє: книга дозволяє краще зрозуміти психологію "мільйонера"(середнього та великого бізнесмена).
Ця психологія є агресивною і не має нічого спільного з культурними і соціальними проектами для країни.
Просто Балашов про це висловився відвертіше (в цьому плані-чесніше), аніж ті олігархи, які розповідають щось про "загальнолюдське щастя", але в реальності займаються таки лише особистим збагаченням.
Подумайте, якби якійсь міліардер в Україні десятину(що не такий вже і великий відсоток) віддавав би на соціальні і культурні проекти, це було б по 100 мільйонів з міліарда.
Але який олігарх може похвалитися культурним проектом на 100 мільйонів?
Тож книжку раджу до читання.
P.S. Але ще раз попереджаю-читайте як засіб для осмислення та активізації, а не як інструкцію по втіленню.Бо з морально-етичної точки зору там не все варто повторювати.
Рубрика "Блоги читачів" є майданчиком вільної журналістики та не модерується редакцією. Користувачі самостійно завантажують свої матеріали на сайт. Редакція не поділяє позицію блогерів та не відповідає за достовірність викладених ними фактів.