Україна доти не увійде до кола демократичних держав, доки замовників вбивства Георгія Гонгадзе від переслідувань захищатиме негласний імунітет
13 років тому не стало Георгія Ґонгадзе, а ключові особи, причетні до
його вбивства, досі не притягнуті до відповідальності. Навіть більше: з того,
як зійшла на пси ця трагедія, чинна влада зробила висновок – територію хамства
і вседозволеності можна розширювати.
За правління Януковича напади на журналістів значно почастішали, а
нападники – знахабніли від безкарності. У рейтингові свободи слова Україна опустилася на 10 позицій, опинившись на 126 місці –
між Алжиром та Гондурасом.
Метастази неторканого Межигір’я охопили усі
чиновницькі кабінети: у більшості випадків медіа не можуть добитися правди від
влади, якого б масштабу вона не була. Не про таку Україну мріяв журналіст
Ґонгадзе, не про таку Україну мріяли учасники протестних акцій, що спалахнули
після його викрадення і вбивства.
Брехня прибуває, як повінь на весні, й ця
каламутна хвиля топить душі і надії. Благоденствують лише отці-засновники «пакращень»,
які зараз повдягали маски щирих євроінтеграторів. Одначе справа Георгія –
нерозкрита, нерозслідувана, не доведена до кінця – як камінь за пазухою у
нинішніх владців. Обніме усміхненого Януковича Європа і відчує дотик могильного
холоду.
Україна доти не увійде до кола демократичних
держав, доки замовників вбивства Георгія Гонгадзе від переслідувань захищатиме
негласний імунітет. Інакше жодна жертва в ім’я свободи не матиме сенсу…
Рубрика "Блоги читачів" є майданчиком вільної журналістики та не модерується редакцією. Користувачі самостійно завантажують свої матеріали на сайт. Редакція не поділяє позицію блогерів та не відповідає за достовірність викладених ними фактів.