"А судді хто?"

Якщо сам не потрапиш у судову тяганину, не відчуєш, який безлад і хаос відбувається у тих стінах.

На справді страшно уявити, що доля наших громадян часто-густо знаходиться у руках горезвісних служителів Феміди. Я особисто вже два роки доводжу свою правоту у стінах Івано-Франківського міського суду. Хоча справу такого роду, а саме трудовий спір мають розглядати у стислі строки. Особливо, коли усі документи у повному порядку. Є численні висновки експертів, усіляких управлінь. Всі в унісон підтверджують той факт, що звільнення відбулося з численними порушеннями! Але, як це і  не дивно, суд усі ці доводи відкидає. Суддя Островський Л.Є. уважно вивчав справу, але за півтора року так і не зміг дочитатися до істини…Не зміг він і прочитати там, що профспілкова організація ТРК «Вежа» не дала згоди на моє звільнення із займаної мною на той час посади. Так само не взяв до уваги виступи свідків, де розжовували і клали до рота Островського усі факти, за його рішенням пройшли не тільки повз вуха…

Чи була домовленість у суді, мені особисто не відомо! Але, як така людина одягнувши мантію може вершити долі людей не знаючи елементарних законів? Судячи з його висновків, а точніше з його ухвали, страшно уявити скільки чесних людей суддя Островський, даруйте за слово, тупо засудив! І взагалі, яким дивом займає свою почесну посаду? Певно це безглузде питання, впевнений, що усі ми і так розуміємо, що тут і по чому! А далі ще цікавіше. Вже апеляційний суд з головуючою Пнівчук О.В.,  підтримує ухвалу свого колеги, судді Островського. Як бачимо, що і тут відверто порушуючи норми процесуального права, суддя без докорів сумління вбиває святу правду! Залишається єдине, звернення до Вищого спеціалізованого суду України! Розглянувши мою справу колегія суду вказує на наявні порушення першої та другої інстанції Івано-Франківського міського суду. А саме на той факт, що суди не звернули жодної уваги на те, що позивач є членом виборного органу профспілкового комітету та не перевірили дану обставину! ( Чим займався суддя? Чим він дивився? Чим керувався у прийнятті рішення?) Окрім того, як вияснилося, що суди Івано-Франківська визнали рішення про надання згоди на моє звільнення необґрунтованим, тобто дали йому оцінку, в той час, як вищевказана норма закону вимагає лише зазначення у рішенні обґрунтування, на наявність якого суди уваги не звернули! (На що тоді звернули увагу судді, чи на кого? Хто допоміг переконати суддів прийняти заздалегідь неправомірне рішення?)

Отже, Вищий спеціалізований суд України ухвалив:

Касаційну скаргу Жужунадзе Г.Л. задовольнити частково.

Рішення Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 19 квітня 2011 року та на ухвалу Апеляційного суду Івано-Франківської області від 6 липня 2011 року – скасувати, справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції.

На днях суд Івано-Франківська засідатиме знову… Тішить, що суддя Барашков не затягує справу, як його попередники, а отже є надія на позитивне вирішення даного питання! А що далі? Як сказав апостол Павло: «Собака, який лиже пилу і не помічає шкоди, що завдає собі, п'яніє від смаку власної крові". У нас варіант схожий. Будемо карати усіх, принаймні намагатимемося, притягнути людей до відповідальності, тих хто мав і має не саме свіже відношення до цієї справи! І останнє, я свято переконаний, що ДОМОКЛІВ МЕЧ покарає винних і стане яскравим прикладом для тих, хто втратив будь-яку  надію боротися проти бюрократичної машини сучасності! Не опускайте руки і йдіть далі незважаючи ні на що! Хочеться, щоб ПРАВДА завжди перемагала! Принаймні цього так не вистачає усім  нам і нашій державі!