Бєспрєдєл на Подолі

Київ, 15.02.2011

Ну, мабуть треба почати  з того, що такого свавілля я ще не бачив. Маючи вже досвід участі в чотирьох установчих зборах і роботи в ініціативних групах з підготовки установчих зборів, при різних міністерствах, міг би сказати, що бачив усе. Але ні. Такого свавілля – ні! І ім’я цьому свавіллю – Подільська районна в місті Києві державна адміністрація і процес утворення при ній Громадської ради.

Особисто для мене все почалося ще 16 листопада 2010 року, коли я подав заяву з волевиявленням взяти участь в роботі ініціативної групи з підготовки установчих зборів. Мабуть, я був першим, хто взагалі про це подумав, оскільки в канцелярії, при подачі заяви на мене дивились квадратними очима і не розуміли що коїться.

Моє звернення буле передано виконавцю – начальнику відділу з питань внутрішньої політики та зв’язків з громадськістю Шкуро Аллі Миколаївні. Зателефонувавши до неї, ми мило поспілкувались і вона запросила мене на зустріч. На зустрічі Алла Миколаївна запевнила, що я обов’язково увійду до ініціативної групи, а також до Громадської ради. Цікаво, звідки в неї була така впевненість? Може вона не читала Постанову КМУ № 996 від 03.11.2010 і не розуміла порядок формування ГР? Потім вона повідомила, що у зв’язку зі зміною Голови, в них зараз починається реорганізація РДА, і що до цього питання повернуться після закінчення цього процесу.

Через деякий час я зателефонував до Шкуро А. М. і поцікавився ходом процесу підготовки установчих зборів. На що вона мені відповіла, що ініціативна група вже створена і мене туди не включили. А ще сказала, що вона щойно з наради з Головою Подільської РДА Матвієнком Петром Миколайовичем, і що вони вирішили не допускати до участі в установчих зборах організації, що зареєстровані не в Подільському районі. Чому вона вирішила слідувати вказівці Голови РДА і порушити Постанову КМУ, для мене лишилось не зрозумілим. Може це була плата Голові за те, що він її не скоротив? Адже, при реорганізації, її відділ зменшився до трьох осіб.

Це був невеличкий відступ. Але ж повернемося до самих установчих зборів. Вони були призначені на 10:00, 14 лютого 2011 року, на понеділок. А в п’ятницю, 11 лютого, о 15:04 на сайті Подільської адміністрації з’явилось повідомлення, що до участі не допускають сорок шість організацій через те, що вони «в Подільському районі ніякої діяльності не проводили протягом останніх двох років» (http://www.podilr.gov.ua/?page=57&id=2817). При чому, дане рішення було прийняте ініціативною групою 9 лютого, а сповістити вони спромоглись лише через дві доби, в кінці робочого дня, в п’ятницю. З якими цілями це робилося, думаю, кожний і так побачить, навіть не озброєним оком.

Прийшовши на установчі збори, я звісно не знайшов себе в списках учасників, оскільки Благодійна організація «Благодійний фонд «101», від якої я делегувався, зареєстрована з місцевим статусом, а не з районним; хоча державну реєстрацію проходила Подільською адміністрацією. Коротше кажучи, логіка в діяльності ініціативної групи відсутня абсолютно.

Я одразу підійшов з запитанням до Шкуро Алли Миколаївни, адже вона була відповідальною особою ініціативної групи. Алла Миколаївна нічого виразного відповісти не змогла, мабуть тому, що сама розуміла абсурдність ситуації. За допомогою почала кликати якогось В’ячеслава, який нічим допомогти не зміг, оскільки сам не міг зв’язати і двух слів, з цього приводу… Детальніше на відео: http://www.youtube.com/watch?v=-oaec1PH-IA

Так як ініціативна група не дала відповіді на наше питання, то ми, разом з іншими недопущеними делегатами, вирішили отримати її у заступника Голови РДА Міщенко Валентини Миколаївни (адже саме орган створює ініціативну групу), до якої і зайшли в кабінет. Коли вона побачила в моїх руках фотоапарат, то розштовхавши інших представників інститутів громадянського суспільства, люто вивела мене з кабінету, а коли я почав вести зйомку, – змінилась в обличчі і посміхаючись, люб’язно захлопнула переді мною двері. Детальніше на відео: http://www.youtube.com/watch?v=B-Y7uxilg2k

Після  цього, до мене підійшов член ініціативної групи Наравлянський Олександр Данилович, представник Дитячого туристичного клубу «Нептур», який вирішив нарешті пояснити, чому не допустили до участі в установчих зборах Громадської ради при Подільській РДА сорок шість організацій, що належним чином подали свої документи. Серед пояснень було сказано, що ініціативна група має право на власний розсуд тлумачити Постанову КМУ № 996 від 03.11.2010. Детальніше на відео: http://www.youtube.com/watch?v=JI1XxqgebZc

Наступне відео з заступником Голови Подільської РДА Міщенко Валентиною Миколаївною залишу без коментарів: http://www.youtube.com/watch?v=16GGlUqSs2s

Почались установчі збори. Відкрила їх вище згадана Міщенко, яка після короткої промови висунула кандидатуру Ткач Галини Володимирівни, члена ініціативної групи, голову Подільської районної у м. Києві профспілки працівників освіти і науки України, на посаду Голови зборів.  Не надавши можливості установчим зборам висунути інші кандидатури, винесла питання на голосування. Збори, як по команді, проголосували за Ткач. Потім винесла питання про секретаря зборів, надавши слово, чомусь лише члену ініціативної групи, хоча посаду секретаря мають право пропонувати всі учасники зборів, а не лише ініціативна група. Було запропоновано Гоєнко Тетяну Іванівну, члена ініціативної групи, голову районної організації товариства Червоного Хреста Подільського району м. Києва. Знову, як по команді, збори проголосували за висунуту кандидатуру. Детальніше на відео: http://www.youtube.com/watch?v=mVq05M0ObAI

Далі було обрано лічильну комісію з восьми чоловік, за яку знов «командно» проголосували. Детальніше на відео: http://www.youtube.com/watch?v=zovWfMRTo2c

Після цього, Наравлянський Олександр Данилович, перекручуючи Постанову КМУ № 996 на власний розсуд,  доповів зборам, чому саме не допустили сорок шість організацій, що не були зареєстровані або не вели діяльність у Подільському районі міста Києва. Почалась дискусія президії зборів з «безмандатниками», які не погодились з Наравлянським, і наполягали на своєму включенні до участі в установчих зборах. Тут одразу підняла галас група підтримки пані Ткач, яка вирішили зняти з себе відповідальність і поставила на голосування питання про надання можливості недопущеним делегатам взяти участь у зборах. Збори за це, звісно, не проголосували. Детальніше на відео: http://www.youtube.com/watch?v=n2-EpRluf_g

Настав час визначитись з кількісним складом, і почалось найцікавіше. Ткач Галина Володимирівна сказала наступну фразу: «…ініціативна група, враховуючи те, що в нас зареєстровані 73 організації, вирішили: десь 19 чоловік – це оптимальна кількість Громадської ради…». По-перше, «десь 19» це скільки? 19 з половиною?  А по-друге, який взагалі зв'язок між 73 і 19? Чому не 18 або, хоча б для рівного рахунку, 20? А може просто тому, що рівно стільки районна влада пригодувала собі у Громадську раду кишенькових інститутів громадянського суспільства? Детальніше на відео: http://www.youtube.com/watch?v=7lU7hJTwZTs

Коли питання було винесено на голосування, то його абсолютна більшість і підтримала. Як я вже писав раніше, я маю досвід чотирьох установчих зборів громадських рад при різних міністерствах. І завжди, рішення щодо цього приймалось таке, щоб кількість членів громадської ради дорівнювала кількості присутніх на установчих зборах. Ну воно і зрозуміло – інстинкт самозбереження. Але ж тут було інакше. І я просто в захваті від цього!

На цьому, нажаль, в мене скінчилась пам'ять на фотоапараті і тому, знімати відео я більше не міг. З однієї сторони, нічого цікавого не відбувалось – був достатньо нудний процес рейтингового голосування, але з другої – декілька моментів було б непогано зняти.  Але не біда – я їх опишу.

Отож, голосування відбувалось наступним чином. Голова зборів Ткач Галина Володимирівна зачитувала по черзі список допущених і зареєстрованих представників ІГС, вони вставали, представлялись, і якщо пані Ткач казала, що це дуже потрібна громадській раді людина і піднімала за неї свій мандат, то збори одразу також голосували більшістю; якщо ж Галина Володимирівна мандат не піднімала, і ще й негативно качала головою, – збори за цю кандидатуру не голосували. Коли хтось звернув на це увагу, то один з членів установчих зборів, з групи підтримки пані Ткач, навіть пожартував по типу: «…ось бачите, зараз вона не голосувала, а я проголосував…» – ну що ж, виключення лише підтверджують правила.

Цікавий факт. Всього учасників установчих зборів було зареєстровано 69 осіб. Коли було голосування за одну з кандидатур, то лічильна комісія нарахувала 69 голосів. Після чого один з учасників зборів встав і сказав, що особисто він не голосував і його сусід теж. Тоді призначили переголосування, і лічильна комісія нарахувала рівно на два голоси менше. Як думаєте – просто співпало?

Ще цікавий факт. Під час рейтингового голосування, 18 осіб зробили самовідвід, тобто голосування за їх кандидатури навіть не відбувалось. Питання – навіщо вони взагалі подавали документи для участі в установчих зборах? Щоб допомогти у створенні кишенькової громадської ради? І це при тому, що були організації, які хотіли працювати, і яких не допустили.

Під час цієї циркової вистави я підсів до Шкуро Алли Миколаївни і запитав про її особисте ставлення до того, що відбувається, чи вважає вона цей процес правильним і демократичним. Тут вона почала нести якусь нісенітницю про те, що взагалі не розуміє про що я говорю, і відвернулась від мене в іншу сторону.  

Наприкінці, під час підбиття лічильною комісією підсумків рейтингового голосування, слово знову взяла заступник Голови Подільської РДА Міщенко Валентина Миколаївна. Після її промови ні про що, я задав питання про те, хто був Головою ініціативної групи, адже нам про це не сповістили, а на сайті інформації відносно цього не було. На що Міщенко відповіла, що Голови ініціативної групи не було. Одразу постає два запитання – хто проводив зібрання і хто підписував протокол? І чому на це питання відповіла заступник Голови РДА – звідки вона взагалі про це знала, адже робота ініціативної групи йде не залежно від органу, при якому вона формується. Чи може просто Міщенко сама керувала процесом підготовки установчих зборів? Ну тоді це знову порушення – втручання органу влади в формування громадської ради.

На що хотілося б звернути увагу. Як я писав вище, головуюча на зборах Ткач Галина Володимирівна є головою Подільської районної у м. Києві профспілки працівників освіти і науки України. І це такі люди навчають наше підростаюче покоління. Про яку тоді демократію в Україні може йти мова?

Ну що ж… Наприкінці хотів би написати наступне. Я дуже радий, що не брав участі в даних установчих зборах як «мандатник», оскільки увесь цей процес – чистої води профанація. На даний момент мною вже відправлено скарги до КМДА, КМУ та Подільської прокуратури. Наскільки знаю, інші недопущені організації також подають скарги.  Чекаємо на відповідь.  Ще бачу і деякий позитив в тому, що відбулося – нам стало відомо декілька кишенькових прізвищ та організацій Подільської влади. А скоро, коли на сайті буде вивішено повний список Громадської ради – інформації про такі організації стане ще більше.