Події в Україні займають топові позиції у переважній більшості закордонних ЗМІ та у виступах світових лідерів. Українська тема є найбільш обговорюваною та актуальної у глобальному інформаційному просторі. А частотність згадок про українські події затьмарили кількість тем, пов’язаних із суспільно-політичними заворушеннями у Таїланді, Південній Америці та військовим протистоянням у Сирії. Усе це може лише підтверджувати тезу про те, що місце України у світі є одним з ключових на цей час, особливо зважаючи на процеси реалізації нової моделі управління глобальними процесами та нових принципів співжиття людства.
При цьому світові ЗМІ є досить обережними в оцінці подій та ймовірних наслідків для України у результаті катастрофічних потрясінь останніх днів. Судячи з усього, світ очікує продовження складного витку подій або ж певного, хоч би відносно логічного, завершення складного українського гамбіту.
Зокрема, такі авторитетні видання та інформаційні агенції висвітлюють події і загальну ситуацію в Україні наступним чином:
Британська BBC пише про те, що український президент Янукович заявив, що не має наміру йти зі своєї посади і описав події в столиці Києві як "переворот". Опозиція успішно взяла на себе контроль над містом і парламентом. Протестуючі заходять без небезпеки нападу в офіційні президентські будівлі та резиденції. Між Януковичем і лідерами опозиції в п'ятницю була досягнута угода, але багато протестуючих продовжують вимагати його відставки. Згідно з інформацією журналістів, в записаному раніше інтерв'ю, яке прозвучало в ефірі однієї з українських радіостанцій, Янукович заявив, що повинен "захистити народ" і "не пошкодує зусиль, щоб зупинити кровопролиття". Він заявив, що залишається легітимним президентом, не залишить Україну і не піде зі своєї посади. А події в Києві він описав як "вандалізм, бандитизм і переворот".
Le Monde також пише про те, що опозиція взяла ситуацію в Києві в свої руки: "За кілька годин 22 лютого українська опозиція захопила основні важелі влади. Президент Віктор Янукович, який залишив Київ, у телевізійному зверненні заявив, що не "має наміру йти у відставку". "Країна переживає державний переворот" , - заявив він. "Я - президент, обраний законним способом. І не маю наміру залишати країну". Видання також зазначає, що Олександр Турчинов, новий глава українського парламенту, права рука головного опонента Януковича, - Юлії Тимошенко, - вважає первинною метою опозиції "повернення до нормального функціонування всіх інституцій". Журналісти згадують про екскурсії до резиденції Януковича, "щоб подивитися, в яких умовах він жив в останні роки". Пишуть і про перипетії у Верховній Раді, від моменту відставки спікера Володимира Рибака, до масової втечі членів правлячої партії з її лав. Видання вказує , що нові зміни можуть прослідувати сьогодні - завтра, коли лідери опозиції переконають колег по парламенту прийняти текст про відставку глави держави.
The Telegraph пише, що український президент втік, "залишивши резиденцію і адміністрацію на опозицію". У матеріалі прослизає інформація про звільнення Юлії Тимошенко з в'язниці, втім, - пишуть журналісти, - на момент написання статті це було неточно, адже вона досі офіційно не вийшла на волю. На думку видання, уряд пообіцяв забезпечити м'яку передачу влади новій адміністрації, але місцева влада на сході і в російськомовних регіонах заявила про рішучість взяти контроль над своїми територіями, піддавши сумніву легітимність парламенту.
The New York Times в матеріалі, присвяченому суботнім подіям в Україні, крім іншого, згадує і позицію Росії стосовно варіантів розв'язання кризи: "Росія, яка приєдналася до Франції, Німеччині та Польщі в посередництві при врегулюванні кризи між Януковичем та опозицією у п'ятницю, ввела додатковий елемент невизначеності, відмовившись підписувати договір, який обмежує владу Януковича, союзника Москви. Це викликало побоювання, що Москва може почати діяти, і за допомогою економічного, а також інших видів тиску, скасувати цю угоду, як вона вчинила торік у спробі зірвати підписання торгового договору між Україною та Європейським Союзом. Але американські офіційні особи заявили, що у телефонній розмові з Обамою, яка відбулась у п'ятницю, Путін повідомив про намір працювати над розв'язанням кризи". Що стосується угоди про перевибори, намічені на грудень поточного року, журналісти згадують обурення протестувальників на Майдані, яке було спрямоване на адресу опозиції. На думку видання, люди були обурені необхідністю чекати багато місяців того, чого вони домагалися спочатку, тим більше, з урахуванням кривавих подій попередніх днів.
Al Jazeera в матеріалі "Український уряд на межі колапсу" пише: "Режим президента України виявився близький до колапсу, в той час, як осміліла опозиція взяла під контроль центр Києва і ключові урядові та парламентські позиції, проголосувавши за негайне звільнення ув'язненого опозиційного лідера Юлії Тимошенко". Журналісти вказують, що наступною перевіркою для поліції стане неділя, коли закінчиться крайній термін для протестувальників зі звільнення громадських будівель і Майдану Незалежності, - ключової точки протестів проти Януковича. На думку видання, ще одним знаком, що свідчить про втрату влади правлячими силами, стала спроба парламенту провести закон про негайну відставку Януковича та звільнення Юлії Тимошенко.
Reuters у свіжому матеріалі також пише про звільнення Юлії Тимошенко, нові призначення на ключові пости в уряді, і "екскурсії" в президентську резиденцію. Крім цього, агентство вказує, що намітилося впевнене зміщення України від російського вектора в бік Заходу, з урахуванням новообраних представників влади. Але важливо пам'ятати і про те, що Україна "знаходиться на межі банкрутства, і дійсно залежить від фінансової допомоги Росії, щоб покрити свої рахунки". На думку журналістів, повернення Тимошенко в цих умовах трансформує опозицію, представивши єдиного лідера і "потенційного майбутнього президента, хоча Кличко та інші також мітять на цей пост".
Не дивлячись на переломний етап протистояння, в країні відсутня будь-яка конкретика та впевненість у хоча б короткостроковому прогнозі з приводу перебігу подій та подальшого майбутнього.
Узагальнюючи смислові та змістові тенденції в інформаційному просторі світових засобів інформації, ми пропонуємо виділити основні лейтмотивні та тематичні лінії. Інформаційний бум в першу чергу можна пов’язувати із тими гіпердинамічними подіями останнього тижня в Україні, що стали кульмінацією жорстокого протистояння влади та громадянського суспільства, а також фінансово-промисловими групами всередині країни за перерозподіл сфер впливу. По-друге, світове співтовариство занепокоєне остаточним переформатуванням “оновленої” України, з її новими обрисами за участі нових політичних акторів, які були винесині у публічний простір хвилею протестного вибуху українського суспільства. По-третє, події в Україні можуть мати далекосяжні наслідки не тільки для самої країни, а і для загальної геополітичної розстановки сил у світі, де зіткнулись національні інтереси кількох глобальних гравців у питанні перегляду їх геостратегічних позицій. По-четверте, політична, електорально-ідеологічна та бізнес спадщина попереднього політичного режиму стане перехрестям зіткнення інтересів груп впливу ще вчора провладних політичних еліт між собою, а також представниками опозиційного спектру політичних сил за її перерозподіл. По-п'яте, особливе хвилювання викликають ідеї зміни державного устрою та сепаратистські заклики в ряді регіонів України, що так чи інакше, незважаючи на їх виключно емоційний характер, сколихують громадську думку жителів південно-східних регіонів. Ідея федералізації, на даний час, майже повністю відкидається більшістю політичного класу України і відходить у группу табуйованих тем, але при цьому експерти досить обережно обговорюють ідею регіоналізації та децентралізації України, особливо в контексті повернення країни до Конститутції зразка 2004 року. Загрози національної безпеки, втрати суверинітету та цілісності країни залишаються на порядку денному. По-шосте, проблема радикалізації значної частини населення, яка втратила довіру до будь-яких наявних в українському публічному просторі політичних сил та громадських лідерів. Це може спровокувати нову хвилю соціальних протестів, спрямованих проти політичного класу в Україні загалом. Екстримістські настрої в Україні можуть призвести до неконтрольваних та некерованих дій радикально налаштованих групп населення. По-сьоме, реалізаця ймовірних сценаріїв громадянського протистояння між регіонами країни, які можуть призвести до подальшої ескалації конфлікту ще з більш масштабними та глибинними наслідками для українського суспільства та держави. По-восьме, складна економічна ситуація, яка підводить Україну до стану дефолту, як результат загострення соціально-економічної напруги і подальшого зубожіння населення, що викличе нові хвилі протестів. По-десяте, існують сумніви з приводу вдалого реформування системи влади, гілок влади, усіх її вертикалей та горизонталей, навіть за умов приходу представників опозиційних сил на керівні урядові посади. Це спричинено відсутністю чітко артикульованої стратегії подальшого розвитку України та нездатністю політичних акторів домовлятись по ключовим соціально значущим питанням. І останнє, що хотілося б виділити серед основних меседжів західних ЗМІ, це - прецедентний характер прийняття, по суті політичних рішень, а не легітимних і правових новою, переформатованою Верховною Радою України. Повернення до правового поля усіх державницьких процесів і відновлення легітимності інститутів держави є запорукою стабільності та порядку в країні.
Підсумовуючи результати виявлених інформаційних трендів у світових ЗМІ, можемо констатувати наступне: глобальні мас-медіа та лідери провідних країн не плекають занадто райдужних надій з приводу швидкої стабілізації ситуації Україні. Вони чітко розуміють, що той складний шлях, який країна пройшла за останні три місяці, буде мати серйозні наслідки.
“Перезавантаження” держави і суспільства можливе лише за умов досягнення загального суспільно-політичного консенсусу та діалогу між політичними елітами країни за участі міжнародних арбітрів. А вирішення того неосяжного переліку проблемних зон в економічній, суспільно-політичній та гуманітарній сферах, накопичених за роки незалежності, потребують безпосереднього втручання міжнародних організацій. Сталий розвиток держави можливий лише за умов збалансованої взаємодії геополітичних полюсів світу – США, ЄС та Російська Федерація, що убезпечить в першу чергу досить хиткий регіональний і глобальний розклад сил у світі від можливих неочікуваних викликів.