Попередній уряд довів, що важко бути об’єктивним коли залежиш від чужих кредитів

Мене не перестають дивувати наші політики і медійники, своїми повідомленнями про перемоги і паралельними закликами до своїх російських колег, припинити викривляти інформацію.

Дракон помер! Хай живе Дракон!

Попередній уряд довів, що важко залишатися об’єктивним коли повністю залежиш від чужих кредитів, не знаю на скільки проєвропейський нинішній уряд, він швидше антиросійський можливо навіть інквізиторський. В уряді є кілька чоловік, які сильно постраждали в протистоянні на майдані і вони своєю присутністтю наводять жах на всіх урядовців при одній лише думці про Росію. Але це не перший інквізиторський уряд, це розпочалося ще при В.Ющенку, який після отруєня кожного разу дивлячись в зеркало згадував той біль і страх і переживав той шок. Саме цей страх блокувалокував стосунки з Росією, хоча я вважаю що траванув його хтось з любих друзів, щоб перемогти на виборах, а паралельно визвати таку реакцію на Росію і щоб він закрився і не помічав дії інквізиторських урядів, які проводили зачистки. Остані події лише підтверджують цю версію і з елементів мозаїки вимольвується грандіозний план команди кривавих комсомольців-сталінців, нащадків репресивно-грабувальної системи. Фатальною помилкою команди В.Януковича було небажання дослухатися до опозиції і деякі наставники, які підштовхували до цього, а тепер називають його божевільним надали йому ведвежу послугу. Ненависного Януковича, з яким досить успішно співпрацювали, вигнали, Беркут розформували, отримали владу, вибори тепер будуть проводитися не за правилами команди Януковича, а за їх правилами і в опонентів нема жодних шансів. Росія хоче виправити це і повернувшись до попередніх домовленостей хоче хоча б частково відновити статус-кво.

На телеканалах транслюють серіал про ефективного менеджера – Сталіна, який вирізав пів України і про те, як було “хорошо в странє совєтской жить” (не дивно що вони кришують таких Сталінів, які і сьогодні вирізають неугодних сотнями ). Дві треті ефіру провідних телеканалів це телесеріали про чесних прокурорів і міліціонерів, які усіх ловлять, сажають, телешоу з судовими процесами і новини зі звірствами перерахованих вище добродіїв (нестиковочка). Ці хлопці ще полюбляють транслювати серіали про таких, як вони правильних пацанів. Це робиться щоб тримати усіх в страху і безкарно грабувати заляканих людей, навязуючи мораль продажних силовиків і понятія уркаганів. Нажаль, деякі українські бізнесмени не втрималися перед спокусою стати поплічниками диктатури.

Росія зараз розплачується за свої помилки, не на тих ставили і я про це неодноразово писав, і за помилки тоталітарного совкового режиму і якщо вони цього не усвідомлять, то не зможуть зупинити агресію зкривджених тим режимом. Якщо, використовуючи цю агресію, цей уряд не будуть підбурювати на конфронтацію, з метою виставити Росію агресором, щоб під цим приводом усім світом накинутися на Росію, то до виборів цей уряд Росія перетерпить. А новій владі не варто забувати, що значна частина економіки ще довго буде залишатися орієнтованою на Росію, що значна частина українців за МС і ці люди навіть без воєного вторгнення можуть створити дуже багато проблем для нової влади, якщо їх будуть ігнорувати. Не варто повторювати помилок попередньої влади.

Мене не перестають дивувати наші медійники, своїми повідомленнями про перемоги і паралельними закликами до своїх російських колег, припинити викривляти інформацію. Чому вони радіють? Зробивши душогубом і найбільшим злочинцем у світі підсунули Федоровича видавивши його в Росію, неприємно, але не смертельно. Навіть на рівні районів є більші душогуби і всі про це знають, але мовчать.

Мене не перестає дивувати цинізм наших політиків , які звикли і вже не помічають крові і смертей. Які після перемоги над Януковичем непомітивши і переступивши через сотню загинувших і сотні покалічених, рвонулися ділити владу і тепер не втрачають можливості заробити політичні дивіденди спекулюючи на смертях тієї сотні. Революції задумують романтики, здійснюють фанатики, а плодами користуються негідники. Так було в 2004 схоже що і цього разу так буде. Майдан захищали лічені сотні романтиків, а мародерством як побутовим, так і політичним займаються десятки тисяч негідників.

До числа перемог зарахували падіння вартості акцій російських компаній і падіння рубля на 2%. Я б назвав це скачком, або тимчасовим зниженням і на відміну від процесів, які відбуваються в українській економіці це коливання, а не падіння. Можливо, падіння гривні на 30% і початок росту цін теж є перемогою? В Росії є стабільне джерело доходів - газ, а в Україні невідомо чим будуть платити пенсії і зарплати бюджетникам і тим же воєним (олігархи виставляючи себе героями, можуть воювати в них багато грошей). Саме залежність європи від російського газу буде стримувати її від різких кроків, це розуміють росіяни і вальяжно беруть Крим під свій контроль. Це Л.Кучма зі своєю багатовекторністю викручувався, доки його не прижали до стінки, В.Ющенко не став ризикувати і просто відгородився від Росії (тоді були розірвані контакти, які і досі не відновилися), Федорович теж уявив себе великим геополітиком і спробував погратися в багатовекторність (йому пора заборонити робити заяви і грати в політичні ігри - догрався, нехай починає розповідати правду про своїх наставників і поплічників. Він підвів і проміняв на золотий батон і коханку не лише своїх виборців і дружину, а й російських і західних партнерів, які його підтримували ).

Флешмоби біля воєнкоматів і заблокованих в криму частин це добре, потрібні для підтримки бойового духу, але головне щоб наша влада сама не повірила в ці перемоги. Інакше поразка буде нищівною, одна справа перемогти на майдані і взяти владу у свої руки, а зовсім інша такими ж методами втримати цю владу. Росія не визнала тієї перемоги і події в Криму дуже схожі на асиметричну відповідь: захвати, зміна керівнцтва. Думаю, Федорович їм вже багато розповів, а в перспективі розповість все, можливо саме для цього його видавили в Росію, можливо їх теж цікавить хто насправді отруїв В.Ющенка і проводив інквізиторські зачистки. Якщо так, то декого чекають "дуже великі" перемоги...