Чому вони радіють?

До числа перемог зарахували падіння вартості акцій російських компаній і падіння рубля на 2%. Можливо, падіння гривні на 30% і початок росту цін теж є перемогою?

Попередній уряд довів, що важко залишатися об’єктивним коли повністю залежиш від чужих кредитів, не знаю на скільки проєвропейський нинішній уряд, знаю лише що це антиросійський уряд. В уряді є кілька чоловік, які сильно постраждали в протистоянні на майдані і вони своєю присутністтю наводять жах на всіх урядовців при одній лише думці про Росію. Фатальною помилкою команди В.Януковича було небажання дослухатися до опозиції і деякі наставники, які підштовхували до цього, а тепер називають його божевільним надали йому ведвежу послугу. Ненависного Януковича, з яким досить успішно співпрацювали вигнали, Беркут розформували, отримали владу, вибори тепер будуть проводитися не за правилами команди Януковича, а за їх правилами і в опонентів нема жодних шансів. Росія хоче виправити це і повернувшись до попередніх домовленостей хоче хоча б частково відновити статус-кво. Росія зараз розплачується за свої помилки, не на тих ставили і я про це неодноразово писав, і за помилки тоталітарного совкового режиму і якщо вони цього не усвідомлять, то не зможуть зупинити агресію зкривджених тим режимом. Якщо, використовуючи цю агресію, цей уряд не будуть підбурювати на конфронтацію, з метою виставити Росію агресором, щоб під цим приводом усім світом накинутися на Росію, то до виборів цей уряд Росія перетерпить. А новій владі не варто забувати, що значна частина економіки ще довго буде залишатися орієнтованою на Росію, що значна частина українців за МС і ці люди навіть без воєного вторгнення можуть створити дуже багато проблем для нової влади, якщо їх будуть ігнорувати. Не варто повторювати помилок попередньої влади.

Мене не перестають дивувати наші медійники, своїми повідомленнями про перемоги і паралельними закликами до своїх російських колег, припинити викривляти інформацію. Чому вони радіють? Зробивши душогубом і найбільшим злочинцем у світі підсунули Федоровича видавивши його в Росію, неприємно, але не смертельно. Навіть на рівні районів є більші душогуби і всі про це знають, але мовчать. До числа перемог зарахували падіння вартості акцій російських компаній і падіння рубля на 2%. Я б назвав це скачком, або тимчасовим зниженням і на відміну від процесів, які відбуваються в українській економіці це коливання, а не падіння. Можливо, падіння гривні на 30% і початок росту цін теж є перемогою? В Росії є стабільне джерело доходів - газ, а в Україні невідомо чим будуть платити пенсії і зарплати бюджетникам і тим же воєним (олігархи виставляючи себе героями, можуть воювати в них багато грошей). Саме залежність європи від російського газу буде стримувати її від різких кроків, це розуміють росіяни і вальяжно беруть Крим під свій контроль. Це Леонід Данилович зі своєю багатовекторністю викручувався, доки його не прижали до стінки, Віктор Андрійович не став ризикувати і просто відгородився від Росії (тоді були розірвані контакти, які і досі не відновилися), Федорович теж уявив себе великим геополітиком і спробував погратися в багатовекторність (йому пора заборонити робити заяви і грати в політичні ігри - догрався, нехай починає розповідати правду про своїх наставників. Він підвів і проміняв на золотий з коханкою не лише своїх виборців і дружину, а й російських і західних партнерів, які його підтримували). Флешмоби біля воєнкоматів і заблокованих в криму частин це добре, потрібні для підтримки бойового духу, але головне щоб наша влада сама не повірила в ці перемоги. Інакше поразка буде нищівною, одна справа перемогти на майдані і взяти владу у свої руки, а зовсім інша таким ж методами втримати цю владу. Росія не визнала тієї перемоги і події в Криму дуже схожі на асиметричну відповідь.