ВР, місцева влада, відповідальний бізнес з громадськістю можуть зупинити кризу.

Належного виконання законів не буде, доки не буде існувати контроль за його виконанням з боку тих, задля кого, власне, вони розроблялися.

 За спостереженнями спеціалістів Проекту підтримки розвитку підприємництва, порівняно з органами центральної влади місцева влада законів дотримується краще. Вони зазначають:”Можемо сказати, що принаймі в 51 місті України закон виконується приблизно на 70%. В інших містах він виконується частково, тобто регуляторні акти тільки оприлюднюються або аналіз регуляторного впливу розробляється не за рекомендаціями, визначеними відповідною постановою Кабміну”. За їх словами, найбільш законослухняною щодо нормотворення є влада західних областей України, зокрема Івано-Франківської, Львівської, Хмельницької, Тернопільської. Водночас вони зауважують поступовий прогрес і в східних регіонах. На сході цей процес був загальмований, проте зараз він набирає обертів – у місцевої влади потроху змінюється менталітет, вона вже розуміє що виконувати закон необхідно.

 Просунутість місцевої влади порівняно з центральною експерти пояснюють тим, що, по-перше, місцева влада є ближчою до народу, по-друге, вона є виборною (як і ВР), а отже, повинна мати довіру населення. На місцевому рівні владу турбує, щоб її репутація була на  високому рівні, оскільки органи місцевого самоврядування є виборними. І незалежно від її бажання вона мусить виконувати зауваження та пропозиції громадськості.

 Утім, такі передумови не сприяли повній законослухняності місцевої влади. Спеціалісти вбачають у цьому й кілька зовнішніх чинників. Зокрема, тут називають проблему браку фахівців з нормотворення в органах місцевої влади, низька їх кваліфікація, а також недостатнє фінансування таких органів (в бюджетах не завжди передбачаються кошти на реалізацію норм закону).

 Належного виконання законів не буде, доки не буде існувати контроль за його виконанням з боку тих, задля кого, власне,  він розроблявся. Люди не такі активні, як хотілося б і їх звернення можна порахувати на пальцях. Цю ситуацію можливо пояснити тим, що вони просто не вірять, що вони ладні щось змінити. Є й інша складова такої ситуації. Проблемою є необізнаність із законодавством і певна пасивність. В кращому випадку люди знають, що в них є ці права але ними не користуються. Не вірять, що ці права буде дотримано, але вони зможуть повірити лише тоді коли спробують ними скористатися.

 P.S.  Це доводить те що місцева влада, як і Верховна Рада має досить велику велику довіру населення. Тому потрібно залучати до діалогу мерів і депутатів. Вони мають найбільший вплив на місцеві громади і можуть допомогти уникнути багатьох проблем. Потрібно визнати, що без тісної, зкоординованої співпраці з власниками ЗМІ розв’язати цей конфлікт буде набагато важче. Семе вони можуть організувати діалог з участтю місцевої влади, щоб мінімізувати кризу, а в подальшому шукати шляхи її подолання.

 І ще кілька зауважень.

1. Протестувальники мають зрозуміти, що в європейських політиків вистачає своїх проблем, що ЄС грається з Україною, як з малою дитиною і робить все що може (навіть деякі країни ЄС не мали такої уваги). Протестувальники на чолі з Всеукраїнською конференцією Євромайданів мають повне право впливати на подальший розвиток країни, можливо, навіть очолити регіони, які їм довіряють. Паралельно мають спільно з політиками розділяти відповідальність за ситуацію в країні - гарячі голови, втративши надію, можуть наважитися на реванш і наробити багато дурниць.  
  
2. Міліція відмовилася воювати з власним народом і боячись розправи спішно залишає Київ, але до формування нового уряду вся відповідальність за ситуацію в країні залишається на партії регіонів. Верховна Рада ухвалила постанову про звільнення від виконання обовязків міністра внутрішніх справ, але без керівництва міліція і громадян перестане захищати і не зможе запобігти розкраданню зброї. Цією ситуацією можуть скористатися і злочинці. В МВС є професіонали, які без втручання в політичні процеси зможуть мінімізувати наростання негативних процесів. Один з них Могильв А.В., який не захотів влазити у чужі ігри і знайшов собі спокійніше місце, але регіонали мають зрозуміти, що на виборах люди дадуть оцінку всій партії і всім доведеться залишити теплі місця. Це може бути інша людина, головне щоб вона мала максимальну підтримку серед міліціонерів

 3. Арбузов С.Г. добрий фінансист, але в нього нема господарського досвіду, а ситуація катастрофічна і до формування нового уряду кабміном має керувати досвідчена людина (бажано антикризовий менеджер). Це можуть бути Клюєв А.П., Бойко Ю.А., або інші міністри, які готові взяти на себе відповідальність. Микола Янович створював виконавчу вертикаль влади і лише він найкраще знає, як нею керувати. Він міг би допомогти однопартійцям, зі своєю впертісттю він теж доклав руку до нинішньої кризи, але її гостра фаза минула і тепер він не буде заважати подальшим переговорам. В регіоналів є й інші політики, такі як Макєєнко В.В., які можуть впливати на ситуацію на місцях. ПР має зрозуміти, що від фіналу цієї кризи залежить не лише доля країни, а й доля їх партії. Дехто наламав дров і втік, але на виборах оцінку дадуть усій партії. Але якщо опозиція готова самостійно брати відповідальність, то потрібно розпочинати формування уряд.

4. Санкції проти ПР вже зробили свою справу, вони пішли на поступки і готові все кинути і піти в опозицію, але хтось має керувати країною в цей перехідний період і це обовязок ПР. В партії ще залишилися адекватні і відповідальні політики, які зможуть це зробити і президент має віддати більшість повноважень в руки цих людей. Як  показав досвід 2004 і 2010 років спочатку будуть спроби помститися своїм опонентам це зпровокує сепаратистські настрої. Спочатку був Сєвєродонецьк сьогодні маємо Харків і заворушення в Криму - це захистна реакція і Росія десять раз подумає перш ніж допомагати політикам, які зробили карєру на сепаратизмі і нічого іншого не вміють. Вони можуть підтримати Клюєва, Бойка, Могильова, а от фінансувати сепаратистські проекти - це викидати гроші на вітер. Ми вже неодноразово наступали на ці граблі. Без нагальної потреби на них не потрібно тиснути, щоб уникнути загострення потрібно і залишити для них час і дорогу для відступу. Після того може  розпочатися політичне мародерство (розподіл влади на місцях), а пізніше довгий процес адаптації. І в таких умовах буде дуже важко надати політичну і фінансову підтримку, хоча і Росія і ЄС не хочуть мати поряд джерело напруги і готові надавати таку допомогу, але на стабілізацію ситуації, а не на вітер. Схожа ситуація з ЄС, допомогу вони будуть надавати лише тим кому довіряють.
   
P.P.S.Погроми і мародерство не оцінять ні в Росії в ні ЄС.