Як коректно завершити структурні перетворення , зняти напругу в колективі, об'єднати співробітників і мотивувати на досягнення нових цілей. Інакше будемо мати "бунт — бессмысленный и беспощадный".
Завжди процеси оптимізації чисельності персоналу створюють напружену атмосферу в колективі. Це безпосередньо відбивається на відношенні до роботи і продуктивності праці в цілому. І тут варіанти повної заміни штату проблему не вирішать, а швидше посилять.
На жаль, панічні настрої власників часто підштовхують топ в цілях економії «відрізувати» і важливі комунікаційні артерії компанії. При цьому багато хто забуває про перерозподіл комунікаційних функцій між підрозділами і про коректне завершення процесу оптимізації, що підсилює паніку і хаос.
Як коректно завершити структурні перетворення в компанії, зняти напругу в колективі, об'єднати співробітників і мотивувати на досягнення нових цілей компанії? Рекомендації:
1. Проінформуйте співробітників про нові цілі і завдання компанії. Приклади вживаних інструментів:
• збори співробітників (рекомендується для компаній до
500 чоловік);
• збори відділів/філій, з обов'язковою учасnю авторитетного топ-менеджера;
• корпоративні он-лайн, офф-лайн видання, відеозвернення.
2. Нівелюйте чутки. Чутки народжуються там, де нерозвинені канали комунікацій між керівництвом і співробітниками. Негативними чутками складно управляти і вони мають величезну руйнівну силу, тому важливо створити авторитетний інформаційний канал, якому співробітники довіряють. Приклади вживаних інструментів:
• корпоративні ЗМІ (інтранет, друкарські) з розділом зворотного зв'язку з топменеджером;
• інформаційна робота з керівниками підрозділів і з неформальними лідерами;
• «гаряча електронна адреса» - адреса електронної пошти, яку переглядає топменеджер і оперативно відповідає на листи співробітників;
• ящики «зворотного зв'язку» для звернень співробітників в паперовій формі, у тому числі і анонімних.
3. Скоректуйте систему мотивації під нові завдання компанії. Коректування цілей і завдань компанії в непростий період вимагає детального перегляду ключових показників в системах мотивації співробітників. Якщо компанія використовує кризу як можливість для розвитку і націлена на агресивну боротьбу - відобразіть це в системах мотивації. Якщо компанія дотримується стратегії виживання і вважає за краще перечекати економічний спад з мінімальними втратами - зорієнтуйте мотиваційні програми на стабілізацію
.4. Об'єднуйте колектив навколо цілей компанії. Використовуйте ідеологічну складову. Позначте загальні цінності. Мотивуйте колектив на розробку раціональних пропозицій на своїх ділянках роботи. Деколи революційні ідеї залишаються нереалізованими через відсутність зрозумілої процедури їх розгляду.
5. Дякуйте співробітникам за роботу. Не забувайте про нематеріальні системи мотивації. Для багатьох категорій співробітників вони працюють довше і ефективніше, ніж додаткова матеріальна винагорода.Приклад . У кризовій
ситуації опинилися компанія, підрядна та проектна організації, а також місцева
влада. Але, згадуючи трагедію, преса найчастіше називала компанію.
Персонал зібрав кризову команду, що працювала за
трьома напрямами. Перший — спілкування з рідними і близькими постраждалих.
Другим напрямом діяльності кризової команди стала робота зі слідчою комісією.
Третій напрям — робота зі ЗМІ. Організували виступ гендиректора по ТБ, у якому
він висловив співчуття родичам загиблих і постраждалим.
Непомітно
ми починаємо звикати до крові і смертей. Головне у цьому хаосі думок та
почуттів не переступити через десятки загинувших і сотні покалічених.
Маємо постіно нагадувати політикам і всій країні про загинувших з обох
сторін, щоб проводячи перемовини політики не на хвилину не забували про
них, щоб вони нарешті почали думати про людей, а не про свої інтереси.
Розповідати про поранених і тих хто їх рятував покищо небезпечно, але
потрібно скласти списки загинувших у протистояннях, можливо, потрібно
розповісти про сім'ї, які залишилися без синів, дочок і батьків. Якщо ми забудемо за ким лунає дзвін, то знову і знову будемо переживати це жахіття і ризикуємо опинитися на їх місці.
Про
цю трагедію знає весь світ і винуваті так чи інакше будуть покарані,
але влаштовувати самосуд це опускатися до рівня злочинців. Знаю із
власного досвіду, що близькі і родичі загиблих не хочуть нічого чути і
достукатися до їх сердець дуже важко. Вони хочуть лише, щоб їм повернули
їх близьких. Вони ображені не лише на тих хто стріляв, а й на тих хто,
на їх думку, не вберіг людей. Вони ображені на владу, на опозицію, на
лідерів майдану. На владу за її небажання поступатися, на опозицію за те
що не змогла переконати владу піти на поступки. Майдан стоїть три
місяці, а політики за роки пережили і побачили дуже багато всього,
можливо хтось і не помітив, як емоційно перегорів. Опозиціонерам важко
уникнути цього, знаходячись між молотом і ковадлом (владою і майданом),
коли тебе постійно залякують, поливають зеленкою, а свої посипають з
вогнегасників. Усім важко, саме тому варто спробувати ставитися до них з
розумінням. Тепер на політиках дуже велика відповідальність.
P.S. В кризовому стані
знаходиться уся країна. Потрібні такі кризові команди на всіх рівнях. Влада вже
довгий час знаходиться в стресовому стані і її здатність ясно мислити
блокована. Вплив стресу має тривалий характер
і
багато політиків виявляються поза зоною самостійного контролю.
1.
Для початку потрібно ізолювати вплив джерел стресу на політиків і людей
з вілиць. Відновити роботу
Верховної Ради, інші гілки влади майже повністю втратили кредит довіри. І
так відновлювувати
роботу по всій країні. Хочеться вірити, що в наших політиків вистачить
мужності і розуму відвести країну від прірви, в яку нас намагаються
зіштовхнути.
2. Не менший рівень довіри до місцевої влади. Тому потрібно залучати до діалогу мерів і депутатів. Вони мають найбільший вплив на місцеві громади і можуть допомогти уникнути багатьох проблем.
3. Протестувальники мають зрозуміти, що в
європейських політиків вистачає своїх проблем, що ЄС грається з
Україною, як з малою дитиною і робить все що може (навіть деякі
країни ЄС не мали такої уваги). Протестувальники на чолі з Всеукраїнською конференцією Євромайданів мають повне право впливати на подальший розвиток країни, можливо, навіть очолити регіони, які їм довіряють. Мають право контролювати опозицію і владу - гарячі голови, втративши надію, можуть наважитися на реванш і наробити багато дурниць.
4. Міліція відмовилася воювати
з власним народом і боячись розправи спішно залишає Київ, але до
формування нового уряду вся відповідальність за ситуацію в країні
залишається на партії регіонів. Верховна Рада ухвалила постанову про
звільнення від виконання обовязків міністра внутрішніх справ, але без
керівництва міліція і громадян перестане захищати і не зможе запобігти
розкраданню зброї. Цією ситуацією можуть скористатися і злочинці. В МВС є
професіонали, які без втручання в політичні процеси зможуть
мінімізувати наростання негативних процесів. Один з них Могильв А.В.,
який не захотів влазити у чужі ігри і знайшов собі спокійніше місце, але
регіонали мають зрозуміти, що на виборах люди дадуть оцінку всій партії
і всім доведеться залишити теплі місця. Арбузов С.Г.
добрий фінансист, але в нього нема господарського досвіду, а ситуація
катастрофічна і до формування нового уряду кабміном має керувати
досвідчена людина (бажано антикризовий менеджер). Це можуть бути Клюєв
А.П., Бойко Ю.А., або інші міністри, які готові взяти на себе
відповідальність. Микола Янович створював виконавчу вертикаль влади і
лише він найкраще знає, як нею керувати. Він міг би допомогти
однопартійцям, зі своєю впертісттю він теж доклав руку до нинішньої
кризи, але її гостра фаза минула і тепер він не буде заважати подальшим
переговорам. В регіоналів є й інші політики, такі як Макєєнко В.В., які
можуть впливати на ситуацію на місцях. ПР має зрозуміти, що від фіналу
цієї кризи залежить не лише доля країни, а й доля їх партії. Дехто
наламав дров і втік, але на виборах оцінку дадуть усій партії.
5. Санкції
проти ПР вже зробили свою справу, вони пішли на поступки і готові все
кинути і піти в опозицію, але хтось має керувати країною в цей
перехідний період і це обовязок ПР. В партії ще залишилися адекватні і
відповідальні політики, які зможуть це зробити і президент має
віддати більшість повноважень в руки цих людей. Як показав досвід 2004 і
2010 років спочатку будуть спроби помститися своїм опонентам це
зпровокує сепаратистські настрої. Спочатку був Сєвєродонецьк сьогодні
маємо Харків і заворушення в Криму - це захистна реакція і Росія десять
раз подумає перш ніж допомагати політикам, які зробили карєру на
сепаратизмі і нічого іншого не вміють. Вони можуть підтримати Клюєва, Бойка, Могильова, а от фінансувати проекти харківських політиків - це викидати гроші на вітер. Ми вже неодноразово наступали на
ці граблі. Без нагальної потреби на них не потрібно тиснути, щоб уникнути
загострення потрібно і залишити для них час і дорогу для відступу. Після
того може розпочатися політичне мародерство (розподіл влади на місцях),
а пізніше довгий процес адаптації. І в таких умовах буде дуже важко
надати політичну і фінансову підтримку, хоча і Росія і ЄС не хочуть мати
поряд джерело напруги і готові надавати таку допомогу, але на
стабілізацію ситуації, а не на вітер. Схожа ситуація з ЄС, допомогу вони будуть надавати лише тим кому довіряють.
P.P.S. Погроми і мародерство не оцінять ні в Росії в ні ЄС.
Рубрика "Блоги читачів" є майданчиком вільної журналістики та не модерується редакцією. Користувачі самостійно завантажують свої матеріали на сайт. Редакція не поділяє позицію блогерів та не відповідає за достовірність викладених ними фактів.