Чому побили Іллєнка?

Боротьба за барикади

На території Евромайдану ситуація у стосунках між громадськими об’єднаннями та партійними структурами стає дедалі складнішою. Один з моїх знайомих, якому довірили охорону барикади поділився зі мною своєю версією побиття народного депутата від партії ВО «Свобода» та його адвоката, викривши деякі невідомі факти протистояння представників цієї парламентської партії з громадськими «силовими структурами» на Майдані.

Охорона барикад на Евромайдані здійснюється громадським об’єднанням «Білий молот», координатор якого Микола Єременко вже протягом кількох тижнів перебуває зі свободівськими командирами у конфлікті, який останнім часом переріс у скриту особисту ворожнечу з депутатом Андрієм Іллєнком.

Предметом суперечок виявилась банальна боротьба за сфери впливу на окремі території на Майдані Незалежності. Найбільш цінними для «революціонерів» об’єктами посеред Києва виявились саме барикади, які викликають дуже жвавий інтерес громадян та особливо у приїжджих до столиці України. Туристи охоче фотографуються на фоні вуличних революційних інсталяцій, спілкуються з їхніми охоронцями та залюбки жертвують «хто скільки може» у картонні скриньки  для пожертвувань з кумедними надписами «на цигарки охоронцям барикад». Ці збірники грошей «на цигарки» часто плутають зі збірниками спонсорської допомоги «на потреби Евромайдану», тому у них часто кидають значні купюри від 20 гривень до 100 євро. На день набігає значна сума. За словами співрозмовника, з цих пожертвувань «живляться» як самі охоронці, так і їхнє керівництво, причому в обхід Штабу спротиву. Слід нагадати, що, зі слів представників Штабу, спонсорські надходження на Евромайдан сягають у середньому близько 600 тисяч гривень на день.

Проте, збору такого барикадного врожаю заважають представники «Свободи», які також прагнуть використати інтерес туристів до барикад задля своєї партійної агітації та розставляють поруч з ними свої намети у безпосередньої близькості з проходами та постами охорони «Білого Молоту» та їхніх «чарівних скриньок».  

На думку провідників «Білого Молоту», розташування наметів та інша агітдіяльність свободівців (роздача листівок, встановлення пунктів заповнення анкет тощо) спрямована на відстеження неконтрольованого збору коштів охоронцями. У зв’язку з цим, «бійці» зазначеного громадського об’єднання вже вдавалися до окремих акцій помсти, як, наприклад, блокування представниками «Білого молоту» агітнаметів «Свободи», яке унеможливлювало підходу до них перехожих.

У протистояння на прохання свободівських агітаторів втрутився Андрій Іллєнко, який звернувся до лідера партії Олега Тягнибока із проханням вплинути на ситуацію та «приструнити» координатора громадського об’єднання Миколу Єременка.

Очільник «Білого Молота» Єременко, відомий тим, що свого часу організував «святошинських робінгудів» (членів «Білого Молоту») на боротьбу з підпільними казино у Києво-Святошинському районі, причому у ході погромів нелегальних гральних закладів чомусь завжди зникали значні суми грошей або коштовні речі, що належали працівникам та відвідувачам.

Розпіарившись на гучних погромах казино, зокрема у Боярці, Єременко організував збір коштів в Інтернеті начебто на суспільно корисну діяльність «Білого Молоту», проте в якості рахунку для пожертвувань надав чомусь дані своєї власної банківської картки.

Вочевидь, не назбиравши шахрайством вдосталь коштів, Єременко відшукав собі політичних спонсорів в особі керівників партії УДАР у Київській області, зокрема у Києво-Святошинському районі. «Святошинські робінгуди» стали у нагоді ударівцям Олегу Вєлікіну та Костянтину Бєдовому. За досить помірні гроші координатор «Білого Молота» надав можливість регіональним керівникам УДАРу залучати до різного роду провокацій молодиків в масках під прапором цієї громадської організації. Отже хлопці з «Білого Молоту» стали, так би мовити, ударівською альтернативою бойовикам зі «Свободи». Отож, присутність на Евромайдані представників «Білого Молоту» та охорона ними периметру дозволяє в очах керівництва УДАРу зберегти певний баланс сил з огляду на численне представництво «Свободи».

Повертаючись до конфлікту, що склався навколо контролю над барикадами на Майдані, слід зауважити, що Єременко присягнувся перед друзями, що помститься Андрію Іллєнку за образи та обіцянку за допомоги Тягнибока усунути ГО «Білий Молот» від охоронних функцій на барикадах Евромайдану, замінивши їх на свободівців. У колі найближчих соратників Єременко поділився, що Костянтин Бєдовой влаштував йому розмову з кумом Віталія Кличко та його заступником у партії депутатом Артуром Палатним, який пообіцяв «переорієнтувати Іллєнка на деякий час на інші проблеми», задіявши «професіоналів», які періодично залучаються до охорони Віталія Кличка.   

Невдовзі після цієї розмови стався напад на депутата від «Свободи» та його адвоката, у якому було звинувачено, звісно ж, «злочинну владу», а позиції «Білого Молоту» у конфлікті з приводу контролю над барикадами Майдану посильнішали внаслідок тимчасової «нейтралізації» основного опонента.