Т.Чорновол чергова жертва міжусобних війн і "дворцових" переворотів.

Розпочалася вона давно і кількість жертв вже вимірюється не десятками студентів і журналістів, а як мінімум сотнями людей.

Події, можливо описані не в хронологічному порядку, але все це фрагменти мозаїки міжусобних війн і спроби регіоналів, не забезпечивши незалежності законодавчої, виконавчої і судової гілок влади, вибудувати свою вертикаль в країні, яка давно потребує територіально адміністративної реформи і вирівнювання промислового потенціалу, а з ним і доходів громадян західних аграрних і східних промислових регіонів.

Призначення на місце губернатора Львівщини колишнього міліціонера Олега Сало, який змінив колишнього прокурора Криму В.Шемчука, думаю, не залишився осторонь і його попередник М.Костюк. Це призначення не сподобалося меру Львова і не лише йому, з його попередником в мера були кращі стосунки. (доречі, слідчий по справі Т.Чорновол замісник генпрокурора Андрєєв, а ми пам’ятаємо хто був попереднім генконсулом Криму, ще одна довідка О.Тягнибок родом з тернопільщини, частина родичів А.Яценюка з франківщини) Доречно було б назвати це все - міжусобними війнами тернопільських, львівських і франківських, а  М.Костюк, можливо, був не проти зайняти і крісло мера Києва. Не лише залізничників і силовиків, а навіть лісників Франківського лісництва залучають до цієї бородьби. Галицький приклад боротьби державаних монополій (залізниця) і силовиків (прокуратура і міліція) за владу є типовим для всієї країни. В цих структурах працює менше 1% жителів країни, а вони монополізували значну частину влади в країні.

Бажання помсти затьмарило здоровий глузд і це зайшло дуже далеко, можливо, саме прокурор В.Шемчук, підкинув сценарій помсти франківським. Знайшовши на ютюбі відео з франківським священиком з Коломиї зшили все до купи підсунули генпрокурору і освятили цю помсту показом з екрану  Верховної Ради. Саме таке однобоке висвітлення подій зпровокувало подальше загострення ситуації з усіма наслідками. Галичани клеймять лише Росію і забувають про бородьбу і своє становище в складі Польщі і Австрійської імперії.

Варто згадати і події в Одесі, щоб розібратися в подіях після розгону студенського Євромайдана. Спочатку був арешт і початок суду в Києві депутата ПР Ігора Маркова. Для того, щоб його арештувати знадобилися цілі підрозділи того ж таки Беркуту. За ним послідувала відставка одіозного мера Одеси Костусєва. Думаю, не обійшлося без відомого своїми різкими заявами в бік України, впливавого депутата Держдуми Росії Сергія Маркова. За дивним збігом обставин, події в Києві дуже схожі на події в Одесі. На мою думку, деякі політики побиття студентів використали в своїх цілях, щоб акції розгніваних людей використати для досягнення своїх цілей. Після арешту Маркова один з депутатів ВР, взявся активно захищати його на всіх телеканалах. Майдан очолили політики, яких люди спочатку не пускали на сцени і в Києві і у Львові. Після того люди, непомітно для себе змінили свої вимоги з зміни правил гри на перевибори президента і збирали підписи для виборів мера Києва.

Не люблять в корумпованих Криму (варто лише погуглити, щоб побачити криваву статистику війн ОБГ за кримську землю і нерухомість) і Одесі з її контрабандою правоохороні органи України. На зароблені гроші запросто можуть організувати, провокації на мирних мітингах, щоб відволікти увагу від себе і не проти заробити на геополітиці. Можливо підробляють, виконуючи замовлення по дистабілізації в країні.

  Після розгону студентів влада змушена шукати крайніх, а деякі люди вміють переводити стрілки. Раніше чи пізніше таким крайнім мав стати мер Києва, влада простивши попередньому меру, пограбування міста, який, доречі, свого часу був прокурором, автоматично вцепила всі ці гріхи на О.Попова.(збитки вимірювалися десятками млрд. $). Доказами цьому є захоплення КМДА, яка для киян нагадує "обітєль зла", яке довгих сім років цинічно знущалося з киян, грабувало і плюндрувало місто. Доречі, вся ПР, яка відпустивши того злодія, разом з владою в Києві взяла на себе той гріх і для киян тепер асоціюється з тим злом. Новим мером, можливо, знову захочуть призначити когось з свого оточення.  На підсвідомому рівні багатьма киянами й далі буде керувати бажання покарти колишнього мера і відновити самоврядування, а побиття студентів було лише каталізатором. Київ має багатовікову історію місцевого самоврядування, кияни на кожному кроці стикаються з цією історією. І на відміну від деяких інших міст, ця історія, на кожному кроці, давить на підсвідомість киян. І помиляється той хто думає, що кияни забудуть пограбування міста і побиття студентів, замовчування проблем і напівміри вже не врятують і не знімуть напругу. 

Харківському клану різко перекрили величезний фінансовий потік (дерибан Києва), який ніколи не компенсує вся промисловість харківщини і схоже в них почалася ломка, тепер цей потік хочуть контролювати інші, можливо поділяться з іншими учасниками захвату Києва. Киян спочатку тероризували одні, а тепер їх хочуть приручити інші, видавши ніби зі своєї кишені гроші бюджетникам. Грубе і нахабне, як і все що вони роблять, застосування політики "кнута і пряника".

Маніпулюючи справою Ю.Тимошенко харківський клан тримає на короткому повідку донецьких, і так контролють країну. Дійшло до того, що харківські залучають до бородьби за владу не лише юристів випускників ХЮА, а й випускників інших вузів: програмістів і навіть ветеринарів. Використовують навіть дистрибюторську мережу розповсюдження харківського пива Рогань. Здається, Харків, як губка втянув в себе все найгірше з "совка", а євроропа для них це Закарпаття з його феодалами князьками, з якими вони налагодили тісну співпрацю. Мене шокувало інтервю з одним викладачем харківського інституту міліції. Виявляється що такі, як він мають значно більше прав ніж інші, а дехто взагалі не має жодних прав. Щось схоже якось розповідав ще один колишній міліціонер - високопосадовець з Харківщини. Виявляєтся, настав час таких як вони, а підприємливі люди відстали від життя і вже не в тренді. А таким злодійкуватим учням управлінської харківської школи, як Черновецький, колишнім прокурорам, взагалі все дозволено від дерибану до рейдерства. Доводилося стикатися з вихованцями таких викладачів і з такими чиновниками харківської школи, як Черновецький, які кришували бєзпрєдєл, навязазуючи таку модель усій країні. Якщо так і далі піде, то Вишинський і Берія скоро будуть відпочивати.

 Найжорсткішою була бородьба за владу між донецькими і дніпропетровськими. В цю бородьбу вони втянули майже всю країну. В союзі на першому місці була обороноздатність і з тих часів керували дніпропетровські з червоними директорами, зі своїми ракетами і підприємствами ВПК. Коли на перше місце вийшла проблема енергоресурсів, приватизувавши шахти владу руками шахтарів захопили донецькі, зі своїм вугіллям. Цьому передував довгий період дуже жорсткого протистояння, наслідки якого ми і досі спостерігаємо у вигляді судового процесу над захопленою в полон Ю.Тимошенко. Одні хотіли з країни зробити підприємство ВПК за колючим дротом, а інші хотіли загнати всіх в шахти до мартен, а хтось хоче перетворити країну на базар.

 Л.Кучма будував країну по аналогії з підприємством ВПК директором, якого він і був. Він, як і Корольов все життя прожив і пропрацював в такому трудовому напівлагері і вважав це нормою, але виявляєтся, що його модель була не найгіршою. Будуючи, видно, наробив помилок і в результаті його “політичні діти” подвинувши його від влади полізли вперед батька в пекло. Зараз його  зять, власник однієї з ФПГ, на своїх телеканалах розкручує його “політичних внуків”. Л.Кучма і досі залишається одним з найвпливовіших українських політиків. Спочатку я думав що він і досі контролює, якщо не всю систему, то хоча б тримає під контролем ситуацію і основні процеси, але судячи з його з нервованої поведінки і розшатаних нервів - це не так. В тій чи іншій мірі усе це простежується в поведінці і нинішнього і всіх попередніх президентів. Як тільки Л.Кучма робив якісь різкі заяви йому досить ефективно закривали рота. Система розкололася на кілька шматків, стара командно-адміністративна система повернула втрачені позиції і веде жорстку бородьбу за владу з фінансово промисловими групами.

Нинішній президент і до 15 мільярдного кредиту робив висновки по тій інформації, яку йому надавало оточення на чолі з прем’єром, а після кредиту надходження, якого залежить від прем’єра став повністю залежним від нього. Все це продовження повзучої експансії тих хто повів Україну в Китай і поступово підминає під себе всю владу в країні. Всі провладні телеканали затянули пісню про те "как хорошо в странє кітайской жить". Ми вже звикли до такого стану речей, але в мене є підозри що в Китаї люди живуть краще ніж в Україні.

На фоні тотальних злиднів і розрухи шокує цинізм учасників цих війн і дивує позиція журналістської спільноти, яка можливо на підсвідомому рівні досі не може пробачити смерть Гонгадзе і цим користуються деякі політики, ставлячи на журналістській спільноті досліди з подразниками, які проводив Павлов. Журналісти забувають, що міліція це лише основа командно-адміністративної піраміди і вони завжди виконували накази, тих хто в цій піраміді знаходився над ними. Не менше дивує мовчання, а інколи відверте потурання і піддакування деяких західних і російських політиків, а взагалі легше перерахувати державні і недержавні корпорації і установи, які не намагаються ввірвати собі кусок країни. Ще більше шокує поведінка усіх тих, хто так чи інакше все це освячує. Міністру пора зрозуміти, що міліцію хочуть перетворити в особисту охорону акціонерів ЗАТ Україна і що не всі міліціонери погоджуються на цю роль. А політикам пора зрозуміти, що дуже багато людей ніколи не будуть рабами акіонерів цього ЗАТ, яке вони не проти продати, або здати в оренду тим хто більше заплатить…

P.S. Як я і писав раніше, справа не в виконавцях, доки не будуть знайдені ідеологи і організатори провокацій до тих пір нічого не зміниться. Т.Чорновол побили, щоб створити інформаційний привід, який затьмарить побиття десятків журналістів, студентів  і нахабне згвалтування всієї країни, акціонерами ЗАТ Україна, які країну повели не в ЄС і навіть не МС, а в Китай.

Такого нахабства і чорнухи з таким сюжетом ще не було. Відморозки зовсім з котушок злетіли і хочуть перевести всі стрілки вже не на тих хто задовго до побиття студентів погрожував жорстко присікати протести і навіть не на людей з київської мерії, а на банальних гопників. Сюжети про це побиття витіснили сюжети про терор над євромайданівцями і про сам євромайдан.

Мільйони українців по всій країні вийшли на акції протесту на майдани різних міст. Раніше чи пізніше люди з київського майдану розійдуться і він зникне, але не зникнуть мільйони тих хто почав відстоювати свої права і саме вони є величезним майданом і прорахувалися ті політики які надіялися використати майдан і щоб захопити владу в Києві для якогось Черновецького.

Якщо вони, як і попередній мер Києва уникнуть покарання, то знову будуть відповідати ті хто їх відпустив, а того що вони натворили ніхто і ніколи не забуде. Всі ці судові процеси, які перетворилися в мильно-політичні опери розраховані не лише на обікрадених цими людьми громадян України, а й для того щоб пустити в очі пил і запутати захід і весь світ, а після домовленостей з КНР вони і цього робити не будуть і покажуть себе у всій красі. Це під час імітації підписання асоціації з ЄС була потрібна дорога декорація у вигляді опозиції. Китайська модель не потребує таких дорогих декорацій і дозволяє економити багато грошей.

P.P.S.

Події, можливо описані не в хронологічному порядку, але все це фрагменти мозаїки міжусобних війн і спроби регіоналів, не забезпечивши незалежності законодавчої, виконавчої і судової гілок влади, вибудувати свою вертикаль в країні, яка давно потребує територіально адміністративної реформи і вирівнювання промислового потенціалу, а з ним і доходів громадян аграрних регіонів заходу і промислових регіонів сходу.

 В довгостроковій перспективі це має бути комплексна програма по залученню інвестицій і створенню робочих місць, а короткострокові плани мають бути прописані вже в бюджеті 2014 року. Саме такі кроки по забезпеченню прозорого і справедливого розподілу бюджетних коштів, без збільшення зовнішнього боргу (за оцінками експертів з 2008 року він збільшився майже в 10 разів), а не розгін майдану дозволять відтермінувати і на рівних розпочати наступну виборчу компанію, що дозволить продовжити відносно мирний діалог між владою і опозицією, частково знімуть напругу в суспільстві і будуть гарантією подальшого порядку і стабільності, які в 2010 році обіцяла ПР.

 Я чудово розумію людей, які на кілька днів приїхали підтримати ПР. Помітний контраст між ними і учасниками маєдану, які мерзнуть, недоїдають і недосипають. Схожий контраст простежується між опозиційними і провладними політиками і їх  дітками. Таким кровососам і їх діткам, які душать і грабують народ давно потрібно було закрити дорогу на захід і заблокувати рахунки в банках, нехай відпочивають в сибірі, і купують китайські шмотки і авто.

Підприємства промислових регіоніонів сходу отримали контракти з Росією і Китаєм, а жителі цих регіонів отримають досить високі зарплати і обіцяну ПР стабільність, західні регіони отримали мінімальні пенсії, зарплати і візовий режим заробітчанам. В придачу обрана ними влада отримала багатомільярдні кредити на задобрювання бюджетників і пенсіонері і як показав досвід на обіцяне тією ж таки ПР покращення рівння життя своїх виборців, а це знову ж таки східні регіони. Від спроб знайти спільну мову з виборцями заходу ПР відмовилася, як вони кажуть - не знайшли ключика до цих виборців. А з такою політикою, яку вони продемонстрували в Києві і не знайдуть, для цього потрібні діалог і наполеглива праця, але для західних регіонів вони обрали вибіркову політику задобрювання бюджетників і пенсіонерів. Я нічого не маю проти підвищення зарплати медикам і освітянам, але недофінансування освіти і медицини вцілому свідчить не про турботу про людей, а про спробу купити лояльльсть бюджетників. Логічно було б спрямувати ці кредити на перспективні проекти (недофінансування науки поступово перетворює країну на сировинний придаток), роблячи акцент на західних регіонах, промислові регіони сходу мають контракти і а підприємства забезпечені стабільними замовленнями. Це дозволить зменшити різницю економічних потенціалів, яка як відомо і викликає напругу. Проїдаючи кредити, а не використовуючи їх для розвитку влада збільшує ризик банкрутства країни і остаточної втрати залишків суверинітету.

 Якщо президент підпише закони написані в Москві і подані їх халуйом Колесніченком, який в кремлі відкрито за свою підривну діяльність отримує нагороди, то він доведе що пляше навіть не під дудку Москви, а під дудку московських халуїв, які остані два роки планомірно перетворювали його спочатку на губернатора малоросії, а тепер хочуть зробити цапом відбувайлом з повноваженнями "свадєбного генерала". Якщо добряче попитати  Колісніченка і Олійника, то ці землячки і комсомольські дєятєлі розкажуть дуже багато цікавого. І саме, щоб не відповідати за все що вони натворили за два остані роки і трішки раніше, вони подали ці закони, які зроблять президента їх заручником.

УКРАЇНА НЕ РОСІЯ.

ТУТ ЦЕ НЕ ПРОЙДЕ І ПОТРІБНО ПАМЯТАТИ КОГО В 2004 І В 2010 ЗРОБИЛИ КРАЙНІМИ.