Демократія по-українськи

Ні одного речення я не писав про євромайдан, бо в таких важливих питаннях маю нераціональне марновірство - як тільки щось наперед загадаєш, станеться з точністю до навпаки. Логічно, що сталося все-одно погано.

От і тепер не хочу нічого писати про ті дні, що пройшли. Хто слідкував в інтернеті, на самому майдані, читав різні статті все розуміє, всі недоліки і прорахунки знає: відсутність громадського лідера, нерішучість опозиційних політиків, стихійні дії, замість чіткого плану. Не хочеться і згадувати. 

Але почали відбуватися такі резонансні події, що важко собі більш провокативне щось і уявити - багатьох представників громадскості, ні, не політиків, а саме представників народної громади, які були активістами, або мали якесь відношення до організації євромайдану стали різати, бити і всіляко фізично розправлятися з ними: 

1) Володимир Маралов - активіста ДК підрізала Шкода, його пересадили на заднє сидіння його ж авто, отримав вогнепальне поранення грудей.

2) Дмитро Пилипець - активіст харківського євромайдану, побитий біля свого будинку, чотири ножових поранення.

3) Тетяна Чорновол - журналістські розслідування, активістка київського євромайдану.  Двадцять п”ятого грудня на трасі біля Борисполю її автомобіль підрізали двоє невідомих, жорстоко побили і кинули помирати на дорозі. В даний момент вона знаходиться в реанімації клініки «Борис». 

Є ще і політично репресований Дзиндзя з своїм адвокатом Смолієм, є майже сотня побитих студентів, закордонні журналісти з закривавленими головами. Цей достатньо довгий список можна ще продовжити, але робити цього не будемо. 

Підійдемо з іншої сторони: після першого розгону євромайдану Янукович летить у Китай, ненароком залітає назад у Сочі на неясну зустріч з Путіним. Азаров набирає у рот води. Захарченко, як справжній солдат, не проводить ніяких дій: і в відставку не йде, і не б”є, поки не скажуть. Попови і Сівковичі тут другорядні персонажі, їх вклад у події є мізером. 

Основне питання полягає в наступному: чому Янукович дискредитує себе і свій уряд так яскраво і відкрито? Тільки дурень подумає, що в нашій авторитарній країні щось може відбуватися без відома президента. Але ж є і ще один момент - Федорович має команду, яка йому всіляко радить і допомагає. Там є розумні і далекоглядні політики, вони розуміють і знають, що всі дії, які зараз відбуваються топлять корабель ПР і не втече ніхто. Так чому ж ідуть такі відкриті репресії? Може «батя слетел с катушек, не слушает малину и мочит со злости направо и налево»?

Або це якийсь такий далекоглядний план, що ми того не розуміємо?

Ясно одне: весь цей аналіз не є дієвим способом боротьби з диктаторським режимом. А валити цей режим потрібно, інакше скрутне становище чекатиме не лише нас, молодих студентів, а і наших дітей, які неясно де будуть жити і чию економіку будуть піднімати.