В Чернівцях 3 листопада 2013 року пройшло Буковинське Віче, приурочене до 95-річниці "оригінального" Віча 1918 року.
Скільки не старалися ми перетворитися в гарно виховану дівчину Україну, скільки не хотіли віддатися на захід або на схід… Навіть суперкомп'ютери Масачусетського технологічного інституту не зможуть порахувати кількість гробообертів мертвих комуністів та бійців УПА, які переверталися від вмілого безсоромного оперування міфами і фактами нашими високошанованими політичними діячами. Безкінечне ворогування проєвпропейців та проросіян призводило лише до низки неминучо-болісно-логічних фактів – Швейцарія ніколи не збанкрутує, Межигір'я не стане народним здобутком, а печінку або нирку на пересадку президент матиме через 10 хвилин після діагностування невиліковної хвороби.
Минаючі роки все більше наближали країну до наслідків столітньої війни та урагану Катріна разом узятих. І дякувати Ісусу Христу, Діві Марії, Аллаху та іншим перетворювачам гною на мед , за'явилась на теренах України спільнота, націлена лише на один вектор розвитку – цивілізовано-грошовий(як прийнято казати - європейский). Ми можемо дізнатися про Буковинське Віче 3 листопада 2013 року зі знайдених записів невідомого автора-літописця.
«Цими першими, просвітленими, обраними були прості буковинські працівники бюджетних установ. Вирішили тоді курінний отаман Папієв та сотник Михайлішин раду збирати, та не просто збирати, а допомагати бідним бюджетникам добиратися до місця проведення ради, трохи не насильницьким шляхом, завантажуючи їх в автобуси. Даний захід волевиявлення приурочувався до 95 річниці Буковинського Віча(Почтиайте собі історію – 3 листопада 1918р). Перед отцем-кобзарем десять тисяч люду зібралося. І були резолюції, і було голосування, і прийняли рішення буковинці – пошвидше відправитися додому з тої площі, та проблем на роботі вони не хотіли, і, тверезо оцінивши ситуацію, гордо викрикували безсоромні «так» на запитання зі сцени. «Чи хочемо ми в Європу» - «ТААААК», «А чи ми самі європейці?» - «ТААААК». А після того розпочалося велике свято Європи в Чернівцях, на яке залишилися дивитися пасажири з районів, бо Петро-водій мав вказівку до кінця концерту не їхати.»
Ось такими нехитрими словами той, давно зогнивший, не надто талановитий висвітлювач подій описував то таки Буковинське Віче. Але час сплив. І з нашої позиції спостерігачів майбутнього очевидно, що якби навіть це була непроплачена акція, що якби навіть тогочасні опозиціонери змогли вивести людей з більш-менш справжніми почуттями на такі самі збори, то вісь майбутнього не була б змінена анітрішки. Бо наш соціум до останньої своєї краплі просякнутий радянськими замашками, реакціями, діями. Ми використовуємо тоталітарні методи для досягнення будь-яких цілей – сім’я, школа, інститут, ремонт доріг, виховання любові до незалежності. Врешті ми заглибились настільки, що вперлися в євразійську плиту – змусили полюбити демократію.
А вашому автору з майбутнього вже час. Сьогоденний підрозділ держ. безпеки працює невимовно швидко. Я ще навіть не зберіг документ, а… Ой, дзвінок у двері. Мабуть пан капітан прибув.Якщо встигну, напишу лише останнє: методи у наших майбутніх КДБістів воістину гуманні - нам стирають пам'ять і ставлять коло станку робити АК-74. Науковий комунізм нарешті осягнув цю просту істину - це ж нераціонально вбивати такий працьовитий народ, як українці.
Рубрика "Блоги читачів" є майданчиком вільної журналістики та не модерується редакцією. Користувачі самостійно завантажують свої матеріали на сайт. Редакція не поділяє позицію блогерів та не відповідає за достовірність викладених ними фактів.