В суботу мав щастя відвідати світську тусовку під назвою «Фінал національного відбору Євробачення 2011».
Забігаючи трохи наперед одна знайома охрестила цей захід як «сомнительное мероприятьице». Не скажу, що не згодний з нею з приводу сумнівності цієї «елітної події» (маю на увазі не Eurovision взагалі, а саме УТ-1-нівську його складову), але так мені сподобалася пісня Злати Огнєвіч «Зозуля», що не втримався, щоб не послухати наживо і повболівати за балканську красуню.
Студія Савіка Шустера як завжди гостинно відкрила свої двері «народним улюбленцям», тобто представникам політичної еліти, та іншому бомонду. Час від часу мерехтіла своїм декольте Гайтана, осліпляла чорною блискучою (в усіх значеннях) сукнею Ольга Сумська, снували зіркові і не дуже конкурсанти.
На моє щастя те, за чим я туди йшов, відбулося одразу – Злата виступала першою. Саме завдяки цьому я вже за півгодини вдома мав вибір – дивитися цей сором далі, або перемикати. Як правило, перемагало друге. Аж до оголошення «результатів».
Те, що відбувалося в студії – жах і сором. Навіть не знаю з чого почати – чи з відсутності ведучих як таких, чи то з номенклатурно-партійнорегіонального нафталінового духу цього «шоу», чи з жахливого звуку і якості трансляції, чи повної дезорганізації будь-яких дій (чи то скоріше діянь) всіх присутніх там особистостей… повірте, список далеко не вичерпний. Шоу в дусі совкового «шоу талантів» з однією відмінністю, що в Союзі на ТБ все було надпрофесійно.
Ви уявляєте собі радянську комісію, що делегує якийсь не менш радянський музичний колектив на гастролі кудись в братні Албанію чи Монголію. В роках так 60-х. Уявили, які це можуть бути веселі, живі та незакомплексовані люди. Щось подібне було на «шоу». Членів карающєго і властвующєго органу можна було обіймати і плакати. До речі, в складі журі було два представники політики. Вгадайте, з якої партії. І якщо Табачник (той що музикант і Ян) все ж таки має відношення до музики, то що там робила пані Герман – загадка. Так само сумнівною там була присутність «вездесущего» нового фаворита влади – Савіка. Ну настільки він там був непотрібний, що аж жуть. Але студію надав – можно і потеревенити в ефірі. Робота така...
Серед усього журійного бомонду особливо ніяково було за поважного композитора Рабчинського, геніальну актрису Сумську і просто нормальну веселу Журавську. Вони там явно були зайві. Тобто, насправді зайві були всі інші, але ситуація у нас в країні така, що музику відомо, хто замовляє.
З іншого боку ведучі. Точніше їх повна відсутність. Навіщо було надавати право вести загальнонаціональну програму людям абсолютно без досвіду. Хоч і популярним. Гайтана, Власова та купа інших «зірок» виглядали настільки убого, що на це соромно було дивитися. Заїкання, ужимки, дурнуваті смішки та неприродна міміка цих «ведучих» - одна з характерних рис відгримілого «шоу».
Коли вже виходив зі студії, краєм вухо почував, що у людей з бейджиками «ведучі» сценарій написаний тільки до пів на одинадцяту. Вже вдома згадав про це, коли в ефірі почався ТАКИЙ сумбур. Мені, чесно кажучи, було їх навіть трохи шкода. А Власову зовсім не трохи.
До речі, склалося таке враження, що того вечора на українську на першому «національному» було накладено страшнюче табу. Якщо її було відсотків десять ефіру – то це просто перемога. Тут треба належне все тій же ж пані Герман віддати. Здається, починаю розуміти, навіщо вона туди ходила.
Тепер саме «шоу». Звук явно не був налаштований на сучасні «європейські» пісні. Часом нагадувало караоке. Ну не зовсім дешеве, а таке, доларів на сто дорожче за дешеве. В студії ще якось воно було, а по ТБ просто ніяк. Та ж Воржева, що на ФЗ демонструвала досить непоганий вокал, тут чулася просто жахливо. Щось подібне і з Матіасом. Про «співаків» на кшталт малого Повалія промовчу – таким нічим особливо завадити і не можливо.
Ну і «голосування»… А потім «результати»… «Переможець»… Європа?
Не приховую, що вболівав за Злату Огнєвіч. І зараз вважаю її пісню найкращою, що там були представлені. Гідний конкурент Джамала (точніше її дахозривний Смайл). З усіх учасників саме ці дві дівчини були найхаризматичніщі і яскраві, а їх пісні саме євроформатні, сучасні і досить саморідні. Мало хто мав сумніви, що основна боротьба саме між ними. Було навіть передчуття, що перевага трохи на боці Джамали.
Але… Міка Н’ютон… Ангели… Коли назвали переможця (знов таки ж завдяки суперорганізації в тому числі), не одразу стало зрозуміло, що врешті відбулося. Секунд двадцять загальної прострації – і вже Міка зі сльозами дякує всім, в тому числі Тимофєю… Нагорному, колишньому чоловіку Підкопаєвої. Це к слову про «донецький слід».
Особисто проти Міки нічого не маю. Ця мила, тендітна і чуйна дівчинка завжди мені подобалась. І впевнений, що могла б бути гідним представником України. Але пісня… Ні родзинки, ні душі, ні якогось сильного змісту. Таких пісень на Євробачення приїдуть десятки. І ще тисячі туди не доїдуть. Адже конкурс саме пісенний. А пісні у конкурентів були набагато кращі за «переможця».
Підрахунок голосів с самого початку супроводжувався скандалами і лайками. Декілька разів запроваджували то перерахунки, то зміни форматів. Когось настирливо тягнули за вуха. Тепер назріває новий перерахунок і, можливо, переспів між Мікою, Златою та Джамалою. Це взагалі якийсь ідіотизм. Чи не визнає тим самим НТКУ, що з голосуванням відбулися якісь негаразди. Чи не означає це знов, що питання представника України вирішуватиметься не в студії, а в якихось великих кабінетах. І не за SMS-голосуванням, а за дзвінком партійного боса.
Після цього всього залишилось страшенно неприємний післясмак. До сьогодні не покидає відчуття безумної провінційності, до якої ми впадаємо все більше і глибше. В суботу це не була Європа, це був Совок. Бєссмислєнний і бєспощадний…
-----------------------------------------------
Слава Україні!
Mitko Srdjevic
Незалежний політичний оглядач
Рубрика "Блоги читачів" є майданчиком вільної журналістики та не модерується редакцією. Користувачі самостійно завантажують свої матеріали на сайт. Редакція не поділяє позицію блогерів та не відповідає за достовірність викладених ними фактів.