З життя українських пенсіонерів, або жахи по українські

.

Народ рідної неньки України знову завмер в тривожному очікуванні. Приймуть нову «Пенсійну реформу», чи ні? Хоча, чого гадати. Звісно, приймуть! А куди ж подітись нашим славнозвісним депутатам та працюючому, в поті чола, уряду? Вони мають тільки два виходу із ситуації, що склалася: або себе, любимих, ущемляти в доходах та депутатських пенсіях, або народ свій добивати, одночасно умовляючи його, що іншого виходу, аж ніяк немає. На їхній, урядово-депутатській мові, це називається «змушені вдатися до непопулярних заходів». Так і хочеться запитати: «Панове хороші, а де ж ваші популярні заходи?» Пане Президенте! Що ви робите для виконання вашого головного лозунгу на виборах: «Україна для людей»? Чи ви вважаєте, що народ в країні, це тільки жменька можновладців?

Давайте ближче придивимося на прийдешні зміни по найважливішим та дуже «болячим» пунктам.

По-перше, зміни стосуються збільшення пенсійного віку з 55 до 60 років для жінок та 63 - для чоловіків. Чудово! Зразу стає зрозумілим, що нашому уряду глибоко начхати на тривалість життя в Україні. Чи може це особиста позиція пана Тігіпка? Того самого пана Тігіпка, який тепер прикладає дуже багато зусиль, щоб до кінця розчарувати тих виборців, що покладали свої сподівання саме на нього. Особливо насторожує той пункт, що ці зміни стосуються жінок 1956 року народження, тобто саме тих, хто мав би вийти на пенсію цього року. Причому, якщо пощастило народитись до якоїсь, вибраної шановним урядом дати (в проекті це було 1 лютого), то ще є шанси вийти на пенсію в 55 років, а, якщо ні, то вибачте, на півроку пізніше. Це ж яка «розумна» голова до цього додумалася! Адже, якщо по-людськи, то цей пункт повинен працювати тільки з 1 січня 2012 року, як це робиться в цивілізованих країнах. Але по-людськи у нас не вміють, або не хочуть!

Далі, хочуть встановити максимальний розмір пенсії на рівні 12 прожиткових мінімумів (на 1 січня 2011 року - 9000 грн.). Цим пунктом творці проекту, напевно, особливо пишаються, бо зараз обмеження розміру максимальної пенсії немає взагалі. Тільки дуже цікаво, якою мірою це стосується самих депутатів, чи цей закон не для них писався? І не забагато це, 9000 грн.? Адже більшість пенсіонерів в країні отримують 700-800 грн. Про рівність та братерство ми, звісно, вже давно забули, але, якщо людина, маючи майже 40 років стажу, та не найменшу зарплату, отримує мінімальну пенсію, то які ж заслуги повинні бути перед державою, щоб отримувати в 10 разів більше! А чому 9000 грн., а не 5000 грн. або 6000 грн. На різницю в 3000-4000 грн. можна було б «нагодувати» 6 пенсіонерів з мінімальними пенсіями. Якщо наш уряд вважає, що в нашій країні можливо прожити на пенсію в 800 грн., то вже, напевно, на пенсію 5000-6000 грн. можна взагалі ні в чому собі не відмовляти. Ще звертає на себе увагу промова пана Тігіпка, що величезні пенсії, які до цього часу отримували елітні пенсіонери, ніхто чіпати не буде! Це ж як? Виходить, якщо ти бідний, то повинен зрозуміти складне економічне становище рідної країни, затягнути тугіше паски і підтримати двома руками всі заходи уряду. А, якщо ти маєш велику пенсію, то чіпати тебе ні в якому разі не можна? Багаті у нас не повинні плакати!

Мінімальний стаж для призначення пенсії за віком зросте на 10 років (для жінок з 20 до 30, для чоловіків з 25 до 35 років). Тут зовсім дар мови пропадає. Дуже сумно. Працюйте, товариші, і ще раз працюйте, якщо достане сил, здоров’я та життя! Розуміти цей пункт треба дуже просто: вийшов на пенсію і …одразу помер. Люди, допоможіть уряду, хто чим зможе! В країні дефіцит бюджету Пенсійного фонду, де ж брати гроші для виплати вам пенсій?!

Припиниться виплата надбавок до пенсій працюючих пенсіонерів за понаднормовий стаж (додатковий 1% до пенсії за кожен відпрацьований рік зверх мінімального стажу), а також доплати до прожиткового мінімуму при його збільшенні. Тепер не виправдаються надії пенсіонерів, які отримують маленьку пенсію та працюють в надії цю пенсію збільшити. Адже цікаво, якщо пенсіонер все ж таки буде працювати, щоб не вмерти з голоду, внески та нарахування до пенсійного фонду з своєї зарплати він повинен сплачувати? Чи як?

Вражає те, що нарахування пенсій буде проводитись тільки по даним персоніфікованого обліку, а саме з липня 2000 року. А куди ж дінеться наша зарплата до 2000 року? До дідька?! Особливо для людей, чий найбільш працездатний і, відповідно, максимально оплачуваний вік приходиться на 1980-2000 роки. Адже вони відпрацювали з 2000 року тільки 10-11 років. Але ж ці роки припали на кризу, і заробітна плата була низька. Крім того, скільки українців в цей період вимушені були поїхати за кордон, тому що в рідній країні виявилися нікому не потрібні. Людям треба було виживати самим та ще і діточок своїх годувати. Так, ці люди не платили внески до пенсійного фонду, але до цього часу вони працювали в рідній країні по 10-20 років, які зараз ніхто не збирається брати в рахунок. Це означає, що ці люди приречені на отримання соціальної пенсії в розмірі 50% від мінімальної за умови, що вони встигли заробити мінімальний стаж для її отримання, який тепер збільшиться з 5 до 15 років. От і виходить, що всім прийдеться працювати до самої смерті, тому що прожити на 400 грн. не зможе навіть самий економний пенсіонер!

Так що, вельмишановні панове депутати, навіщо приймати таку пенсійну реформу? Давайте одразу пояснимо народові, що економічна ситуація в країні настільки запущена, що працювати необхідно довічно, а пенсії треба просто відмінити. І, пане Азаров, не треба гратися в проведення всенародного обговорення пенсійної реформи з вже давно відомим висновком: «Ви там побалакайте, а вирішувати буду я».

Тільки згадайте, будь ласка, що ви теж на цій землі тимчасові гості і не завжди будете молодими, повними сил та енергії. Згадайте, як було сказано в старому фільмі радянських часів «Старики- розбійники»: «Старість треба поважати, як своє близьке майбутнє, адже кожен, якщо пощастить, стане старим».