Власник сторінки
Громадський і політичний діяч
.
26 квітня 1986 року – цю дату можна назвати «Українською Хіросімою». Різниця між цими подіями тільки в тому, що в Японії був зірваний бойовий заряд, який був застосований військовими під час Другої Світової війни. А у випадку з Чорнобилем вийшов з-під контролю мирний атом, який повинен був не руйнувати, а приносити користь. Керівники колишнього Радянського Союзу усвідомлювали, що катастрофа такого масштабу відбулася вперше за часи існування атомних станцій. Повідомлення про аварію на Чорнобильській атомній електростанції (ЧАЕС) у засобах масової інформації з’явилися лише через тиждень. Після всього цього запрацювала «агітаційно-політична машина», яка намагалася максимально використати цей шанс для демонстрації потужностей комуністичного ладу. З усіх кінців необмежного Радянського Союзу у зону катастрофи направлялися люди, техніка, будівельні матеріали.
З настанням буремних 90-х років, коли все цінне майно СРСР – землі, заводи, банківські вклади разом із заощадженнями простих людей, грошові запаси комуністичної партії – знайшли своїх «законних» власників. І тільки ЧАЕС та її 30-кілометрова зона відчуження по сьогоднішній день на має розумного господаря. Будівництвом саркофагу над 4 енергоблоком займаються всі – уряди, міністерства надзвичайних ситуацій і багато ще нам «невідомих добродіїв». Вже не одна зміна владних чиновників змогла поліпшити свій матеріальний стан за рахунок нашої безпеки. Немов, вони та їхні діти будуть жити не на цій планеті, неначе вони не дихатимуть одним повітрям з нами. За роки незалежності сформувався такий корумпований гадючник, що ні одна зміна Президента та складу Уряду не може або не хоче навести лад. Бо в мутній воді можуть заробляти гроші і Лазаренко, і Тимошенко, і Кучма, і Ющенко. Діючий Президент України теж від них не відрізняється. На сьогоднішній день ми можемо спостерігати яскраве підтвердження всього цього. Представники Японії, яка сама вимушена приборкувати атом в Фукусімі, надає фінансову допомогу Україні на будівництво нового укриття ЧАЕС. Суми цієї допомоги – космічні!
А наші парламентарі, слуги народу, приймають закони, згідно яких інваліди, які дожили до таких ганебних часів – перші ліквідатори аварії – лишаються всіх пільг. А це значить, що люди, які віддали своє здоров’я заради держави, стають цій же державі непотрібним тягарем. І чиновники, сидячи в теплих кабінетах, вирішують долі інвалідів-чорнобильців одним натисканням кнопки, позбавляючи цих Героїв людського існування. І це все діється в мирний час!
На протязі усіх часів незалежності ні один уряд, ні одна влада не змогли достойно оцінити подвиги чорнобильців. Таку ситуацію може змінити тільки нова генерація політиків, які вимушені були рости, навчатися, отримувати освіту, народжувати дітей під постійно високим моральним фоном радіації. Це покоління бачило, як помирають молоді люди від ракових захворювань, від недуг щитовидної залози, лейкемії. Все це – трагічні наслідки 25-річної давнини. Спостерігаючи таку бездушність, так і хочеться сказати: «Шановні депутати, якщо в самих нема хисту навести лад у країні – то з гідністю признайте це і дайте можливість виправити ваші помилки обдарованій молоді!»
Та, незважаючи на всю байдужість влади до чорнобильців, хотілося б на честь річниці все-таки сказати велике і щире «спасибі» цим людям, які своїм життям, своєю працею по ліквідації наслідків аварії врятували нас з вами. Що вони віддали свої молоді життя за те, щоб наші діти могли рости під чистим мирним небом України. Якби вони не стали на шляху розповсюдження радіаційного викиду – то родючі землі нашої країни ще не одне десятиліття нагадували б радіаційне звалище…
Рубрика "Блоги читачів" є майданчиком вільної журналістики та не модерується редакцією. Користувачі самостійно завантажують свої матеріали на сайт. Редакція не поділяє позицію блогерів та не відповідає за достовірність викладених ними фактів.