Неформальний погляд на ^ неформат^

На протязі останніх років часто чуємо про "неформат" української пісні. Мається на увазі відмова в надаванні телерадіопростору для українського пісенного продукту. Звичайно, ми обурюємося на медіаіндустрію і для цього є підстави. В Україні є значна кількість талановитих пісенних виконавців та чудового естрадно-пісенного продукту. Не буду тут називати окремі прізвища тільки тому, щоб не образити інших.
Проте вважаю, що наша проблема має й іншу, "зворотну сторону медалі".Мова йде про,часом, невисокі вимоги до творчого рівня наших пісенних авторів і виконавців. Мене колись вразила почута оцінка таких горе-артистів з боку української діаспори в Америці:"Кого ви до нас присилаєте?"   В свій час побутувала баєчка про "паровозик". В радянські часи поет,щоб пробитись через цензуру, міг поставити в "голові" своєї збірки вірш на зразок "Партия - наш рулевой...". Такий собі тягач-паровоз. Звичайно, міг і не ставити. Якщо мав достатньо таланту.
Мушу сказати, що і сьогодні багато таких поетів та співаків, які використовують сучасні варіанти "паровозика". Не дивно, що нашими "народними" артистами "хоч греблю гати". Недотримання процедури, критеріїв при визначенні номінантів на високе, найвище звання "народного" призводять до ситуацій, коли ці питання вирішуються в політичних апартаментах можновладців. Так було учора, це спостерігаємо і сьогодні.
На закінчення теми: хочу звернути увагу, що культивування виразу "неформат" об"єктивно понижує рівень нашої української  пісні. Пропоную викорінити це слово, викинути з ужитку. А кожному, хто посилається на "неформат", автоматом ставити "двійку"! Чим раніше ми це зробимо, тим швидше наша українська пісня увійде в потрібний формат.