Перше вересня з помпою, або як на Одещині нову школу відкривали!

Довелося мені побувати на першовересневих урочистостях. При чому, не абияких, а за участю наших най-най-найповажніших чинів. Перший віце-прем’єр – пан Клюєв сьогодні особисто відкривав школу в селищі Олександрівка, що на Одещині.

Почати варто з перших вражень. Непримітне смт Олександрівка, десята година ранку. Їдемо селищем в пошуках школи - навколо жодної живої душі. Коли концентрація міліціонерів набуває загрозливих масштабів - розуміємо, ціль поряд. Нарешті, наш автомобіль повертає на потрібну вулицю, все одразу стає на свої місця: Олександрівка завмерла в очікуванні поважних гостей. До прийому віце-перм’єра в школі вже все готово: всюди майорять прапори «Партії Регіонів» (взагалі, це окреме питання, чому відкриття школи, побудованої на бюджетні кошти використовують для піару окремої політичної сили), грає весела така шкільна музичка, вчителі у вишиванках, а діти, при повному параді,  стоять на сонці вже години зо дві (зігнали навіть першачків)! Взагалі, картина нагадує театр абсурду! Або ж повернення до славетного комуністичного минулого. Тільки раніше на таких заходах червоні прапори підіймали, тепер - біло-блакитні. Доповнює враження величезний портрет пана Януковича, який висить у вестибюлі школи. На ньому – красномовний напис  «ПРЕЗИДЕНТ» (поряд із портретом зображено ще маленький прапор України та тризуб). Єдина думка, яка з*являється при погляді на цю «картину»: добре, що наразі в школах не почали встановлювати бюсти Януковича.

Повертаємося на двір: там усі чекають пана Клюєва. Діточок виставили у ряди з геометричною точністю. За порядком споглядають вчителі. Кожного, хто порушує армійський вишкіл першовересневої лінійки, одразу ставлять на місце. Аж раптом – позаштатна ситуація! Дитина у другому ряду падає з епілептичним нападом. Хлопцю на вигляд років вісім-дев’ять! Що роблять вчителі? Правильно…Без зайвого галасу (віце-прем’єр же от-от приїде), тишком-нишком, хапають дитину та несуть подалі від сторонніх поглядів! Свідки події обмовляються: діти вже кілька годин стоять під сонцем в очікуванні віце-прем’єра…Тим часом, хлопця кудись відносять. Люди ж роблять вигляд, що нічого не сталося і з радісними обличчями продовжують чекати на пана Клюєва!

Нарешті, уповноважені особи, сигналізують: «Кортеж приїхав! Фанфари, фанфари!» Вмикають фанфари, пан Клюєв, а за ним усі обласні чиновники, підіймаються червоною доріжкою на спеціально відведене місце. Після цього - традиційні слова привітання. Тут особливої «відзнаки» гідний лише мер  Іллічівська Валерій Хмельнюк, якого теж запросили на свято. Нагадаю, пан Хмельнюк займає посаду Іллічівського міського голови вже 17 років (!), його переобирали чотири рази. Як раз напередодні виборів-2010 крісло під ним захиталося, і пан Хмельнюк в серпні того ж року поспіхом вступив у ПР. Сьогодні здається, що мер Іллічівська і досі відпрацьовує збереження своєї посади. Ось, що він проголосив перед дітьми на відкритті школи: «Этот праздник не состоялся бы, если бы не пришла к власти могучая команда во главе с Виктором Януковичем, если бы не была создана вертикаль власти во всей стране, губерниях, городах и районах»!

Ось так, виявляється! Дякуємо пану Януковичу та ПР за «вертикаль» і за свято першого вересня, заразом!

Ну, а після слів привітання почалося дуже «цікаве» і дуже традиційне «демонстрування» нової школи прибулим чиновникам. Пану Клюєву показали комп’ютерний клас, похизувалися найновішими комп’ютерами та мультимедійним екраном з проектором (це, звичайно, гарно, тільки от сумніви беруть, що діточки і дійсно будуть усім цим користуватися). Показали Клюєву і спортзалу,і  їдальню, і футбольний майданчик. Віце-прем’єр натомість посадив (читай: присипав землею вже закопане) дерево…Та й поїхав!

До речі на брифінг до одеських журналістів пан Клюєв підійти так і не наважився. Чи то злякався, чи то одеські журналісти – не масштаб, для птаха такого польоту…Не знаю. Проте, враження від відкриття школи залишилися препогані.

Іще хочеться додати: в черговий раз неприємно вразили вчителі (особливо ті, хто пенсійного віку і «радянської закалки»). Їхнє підлабузництво переходить всі межі. Ну просто неприємно дивитися, як в дорослих людей лише від однієї згадки, наприклад, про віце-прем’єра, починають тремтіти руки! Думаю, не варто казати, що з ними робиться, коли вони того «віце-прем’єра» бачать…

Ось так. Тож зі святом першого вересня, країно! Сподіваюся, нам таки вдасться виховати гідних українців із малечі, яка щороку першого вересня отримує отакий «штурм мозку».