"Брутальне" правосуддя

Реформуй не реформуй, а проблеми залишаються незмінними!!!

    Про українське правосуддя, як всім відомо, можна вже писати казки та складати анекдоти. І такої слави "люди в мантіях" заслужили не хорошими вчинками звісно. І хоча, судова реформа рік назад була покликана істотно змінити стан справ в українській феміді, та як показує практика, реформування судової гілки влади хоч і внесло деякий позитив, але докорінно проблем не вирішило. На сьогодні в українському суді залишилося більше негативу ніж позитиву, про що свідчить низький рівень довіри населення до суду.
     Я от хочу поділитися випадком який стався буквально два тижні тому в суді одного невеличкого провінційного містечка - районного центру.

Суть справи:
- є рішення цього ж суду про стягнення боргу на користь банку (непогашений кредит);
- я представляю інтереси боржника;
-була розпочата процедура виконавчого провадження з істотними порушеннями ЗУ "про виконавче провадження" (хоча сама процедура є неможливою, оскільки по даній справі (стягнення боргу) на сьогодні відкрито близько 6-ти проваджень);
- я подав позов про визнання недійсними постанову про відкриття виконавчого провадження та постанову на арешт майна боржника.

     Отже, суддя відкрив провадження по справі і було призначено судовий розгляд. У той славний ранок понеділка я йшов до суду з бойовим настроєм.  Те що відбулося за наступні декілька годин мене вразило.
     Коли я прийшов до суду та зареєструвався, мене було повідомлено, що суддя чекає мене в себе в кабінеті. Коли я зайшов до кабінету, мене попросила секретар присісти та почекати ЇХНЮ ЧЕСТЬ. В цей момент забігає до кабінету суддя (з криком до мене):
- ХТО???? Це ти????
Я: Доброго дня! Так, я!   
С: Чого ти прийшов? Шо ти тут забув (кричить)?
Я(спокійно): прийшов на судовий розгляд по справі №.....
С (перебиває): Яка дура писала цю заяву? Шо вилупився?
Я: Чому Ви на мене підвищуєте голос? Я ж нічого не порушив і зовсім нормально звертаюся до Вас. Якщо ж в позовній заяві є недоліки, або ж немає законних підстав для її задоволення, то її можна незадовольнити, правильно ж?
С (проходить дальше в кабінет із криком): Шо ти там стоїш як швабра?! Ходи сюда!
Я: Перепрошую, як Ви мене назвали?
С: Шо! Я нічого не називав. (вже спокійніше)
Я: Ви тільки що прирівняли мене до швабри?!
Після чого суддя підхопився, підбіг до мене, і зловив за лікоть з криком: Люда (імя змінено), визивай 02! мені надоїв цей цирк.
     Потім він відпустив мене нервно і вибіг із кабінету кудись телефонувати, а я в спокійному режимі переніс разом із секретарем судове засідання на інший день.
     Наступного дня я стояв біля будівлі суду і випадково зустрів цього Пана - представника української феміди, а він протягнувши рук промовив: Як справи, старий?!

      Залишається тільки гадати чим викликані такі дії судді чи то бажанням затягнути процес, чи, можливо, бажанням спровокувати мене. Так чи інакше, відповідь на це питання знаходиться в його голові.

      Засмучує той факт, що людина, яка має слугувати прикладом розсудливості та мудрості для суспільсва, ігнорує та порушує навіть фундаментальні права людини. Про яке розсудливе рішення такого "Судді" можна говорити?
      От так ми рухаємося далі, до демократичного і справедливого правосуддя, реформуючи його, а самі, як в гарному вислові, робимо крок впереда, а два - назад. Впевнений, що таких випадків багато і найгірше те, що з ними по-факту неможливо боротися, хоча можна спробувати і вкінці-кінців отримати "грунтовну" відповідь з Вищої кваліфікаційної комісії суддів чи з прокуратури про недостатність підстав.......