1 гвинтокрил для Президента або 500 квартир для молоді?

“Я добьюсь реализации прав молодежи на первое рабочее место и доступное жилье”, – йдеться мовою оригіналу у передвиборчому буклеті Віктора Януковича.

Тримаю в руках та передивляюсь бездоганно виконаний, блискучий (майже глянець) передвиборчий буклет кандидата в Президенти – 2010 Віктора Януковича “Україна для людей”, який пістрявіє солодкими обіцянками і задаю собі питання. Коли, наприклад, слід очікувати безпечного дитинства для усіх українських дітей, а не лише для дітей заможних та знаменитих? Коли слід очікувати гідної медичної допомоги не лише у “медікомах” та “борисах”, а у кожній бюджетній районній лікарні, та ще й безкоштовно? Коли усі українські села стануть процвітаючими, а не лише новітні панські помістя на кшталт засухинської Ковалівки під Києвом? Коли в Україні, накінець, відбудеться явище під назвою справедливе правосуддя?

“Я добьюсь реализации прав молодежи на первое рабочее место и доступное жилье”, – йдеться мовою оригіналу у передвиборчому буклеті Віктора Януковича. Пройшло півтора роки. На сьогодні в Україні продовжує діяти державна програма сприяння молодіжному житловому будівництву, функціонує відповідний державний Фонд. Проте, бюрократична тяганина, непомірні (для переважної більшості молоді) перші внески та інші першочергові виплати по різним програмам кредитування, величезні черги на пільговий кредит та брак фінансування з боку держави є причинами того, що житло для молоді так і не стало доступним.

Фонд пропонує молоді житло по двом програмам кредитування. Перша, так звана пільгова, передбачає сплату першого внеску в розмірі 6% від загальної суми кредиту. Виплата залишку суми здійснюється на протязі 30 років. Проте, цей кредит видається з розрахунку ціни за метр квадратний житла 5.100 грн., а реальна вартість метру квадратного по Києву, яку сьогодні пропонують Фонду забудовники, становить близько 9.000 грн. Різницю (від 200.000 грн. і більше) покриває молода сім’я своїм коштом разом з першим внеском за кредит. Фонд пропонує також іншу, не пільгову програму по якій отримувач кредиту сплачує одразу 10% (мінімум 40.000 грн.) від вартості квартири, а щомісячні виплати становлять близько 9.000 грн. на місяць. Чи є такі пропозиції уряду доступними для переважної більшості столичної молоді? Звісно, що ні.  

У розмові з менеджером Фонду довідуюсь, що станом на вересень 2011 року по київському регіональному відділенню урядом Азарова було профінансовано аж три пільгових кредити (!!!). Себто лише три молоді київські сім’ї зможуть заїхати до нових квартир у цьому році по програмі пільгового кредитування. Це при тому, що за деякими даними поліпшення житлових умов у столиці потребують 10 – 12 тисяч молодих сімей. У тій же розмові з менеджером довідуюсь, що через ось таке фінансування черга на отримання пільгового кредиту в Києві вже розтягнулась на 10 – 15 років.   

Молодіжна референтура Конгресу Українських Націоналістів у квітні цього року проводила акцію біля Адміністрації Президента з вимогою до Віктора Януковича виконувати свої обіцянки забезпечити молодь доступним житлом. Тоді ми передали листа з відповідним зверненням до Президента. Згодом ми отримали відповідь від Першого заступника Глави Адміністрації Президента Ірини Акімової із запевненнями, що фінансування програми молодіжного житлового кредитування буде збільшено, одним словом, “усьо будєт Данбас”. Пані Ірина запевняла, що наразі ведеться активний пошук ресурсів під програму молодіжного будівництва. Виникає слушне запитання – чому на молодіжне житло фінанси досі “активно шукаються”, а на гвинтокрил для Президента (за деякими даними ціна гвинтокрила складає 17 млн. доларів США) гроші вже давно знайшли? Адже 17 млн. доларів це близько 500 однокімнатних квартир для молоді по всій Україні!