Коли запитати американця чи венесуельця, що він знає про Україну, він скаже: "Дуже мало, нє знать нічіво". І ніхто з його друзів, родичів і начальників щось знатиме. Як зізнався один діаспорянин, вони навіть не знають, де та Україна: може, за Уралом, а, може, десь у Південній Америці. Спершу, звісно, вам буде цікаво: навіщо нам, щоб якийсь американський негр знав про нас? І, звісно, ваш поїзд на Москву вже скоро, але ви досі сидите онлайн. Коротше, це потрібно, бо без цього нема нас. Коли ви існуєте, а вас не бачать, то вас і не існує.
То чому ж нас не бачать? Причина, певно, не в тому, що зарубіжним політикам байдуже до України й вони не зробили їй рекламу (як Лівії, хо-хо). Якщо ввімкнути американський серіал, то часом у ньому з'явиться індієць, іранець, кореєц чи ірландець, але не українець. Нас ніхто не помічає, бо сама діаспора не бачить сенсу нагадати, що в них бабуся чи тато з України. Це залишають Вікіпедії: якщо ви випадково когось шукатимете, то дізнаєтеся, що Лені Кравітц має бабусю в Україні, а режисер Сімпсонів - це такий собі Меттью Настюк.
І-от нарешті сталося. У Сімпсонах з'являється українська мафія на чолі з Віктором. Це чи не вперше українська діаспора виявила себе так масштабно, щоправда, знову ж таки з політичних міркувань. Тобто просто так, для утвердження сееб як українця, це нікому не було б потрібно.
"Український центр божевілля", льодове катання, бандити й борщ - ось найбільш живі стереотипи про нас. І, що цікаво, якраз цих тегів ми і заслуговуємо. Оу... ось і відповідь чому українець по той бік кордону намагається забути, що він нє рускій, но другой, українскій.
«Такого явно не очікувалося від гурту з України, де зазвичай по телевізору звучать пост-радянські страждання, а на концертах грають весілля в шароварах». – сказав Маркус Хубер, концертний промоутер з Відня про Ірену Карпу. Звісно, він помилився в музичному вимірі: альбом - повний відстій і набагато гірший навіть від останніх виригів Ірини Білик, але цитата викриває ще один бік діаспорянства. Люди виїждають з України й починають розповідати, як тут погано та які тут усі тупі. І, хоча це правда, навіщо це розповідати? Коли Нокіа рік тому випустила браковані телефони по 1 тис. доларів, її працівники не перебігли в Самсунг і не розказували, яка Нокіа погана? Отожбо. Виїхали - брешіть. Бо ваші ж діти приїдуть і їх там будуть вважати провінційними жлобами, клонованими з Віктора.