"Захопи Банкову!" ("Occupy Bankova Street!")

Або ми януковичів, або вони нас

У київського письменника Володимира Даниленка є така книга - "Місто Тіровиван", тобто "навиворіт". Навесні 2008 року митець приїжджав презентувати свій твір до Дніпропетровська.

Так от зараз, через цих недолугих януковичів, можна казати не про місто, а вже про цілу країну Тіровиван. Урканоїди змінили Україну до невпізнаваності і нині в ній все навиворіт в порівнянні з тим, як мало бути. Все поставлено з ніг на голову, все летить шкереберть.

"Місто Тіровиван" називають притчею про змізерніння душі сучасної людини. Януковичі ж пишуть притчу про змізерніння завдяки їхнім зусиллям душі держави, старанно додаючи до твору нових сторінок кожного дня.

Чесно кажучи, мені ВікторФедоричЯнукович настільки вже набрид, що огидно навіть подумки згадувати про нього, не те, що писати. Бо з проФФесором-рецидивістом все давно ясно. Ще з 2004 року. Ясніше не буває.

Жахіття, яке принесло країні його правління, в цілому було легко передбачуваним. Питання полягало лише в тім, наскільки швидко це відбуватиметься, якими темпапи піде руйнівний процес, цей страшенний цивілізаційний відкат, що загрожуватиме смертельними ризиками найціннішому здобутку українців - державному суверенітету.

Нині можна з прикрістю констатувати - шаленими темпами, такими що Україна може не дотягнути як повноцінна держава навіть до кінця першої каденції двічі несудимого президента, не кажучи вже про другу, яку цей ходячий конфуз собі намітив і бульдозером пре до поставленої мети.

Сталевими гусеницями він чавить опозицію, Конституцію, основоположні права людини, свободу і демократію в країні. І отаким чином донецький урка хотів в'їхати до Європи. А коли не пустили, то образився, мовляв, як так - мене і не пускають, шо за дєла?

Якщо Європа нас не хоче, то ми не будемо проситися, позаяк не бідні родичі, - гнівається вузьколобий. Ніяк не допетрить, що головна проблема не в Україні, а ньому ж самому. Звісно, що з таким неосталіністським рилом в Європу ніколи не пустять.

Натомість завжди радо зустрінуть в Росії, куди освистаний у Києві "президент Донбаса" і потягнув всю Україну попри її волю. Символічно, що найбільш зрадницькі по відношенню до національних інтересів країни акти бандюковиич якраз скоював в містах - Харкові та Донецьку - які через активну антиукраїнську діяльність місцевою політичної та адміністративно-господарської "еліти", стали справжніми центрами сепаратизму та проросійських настроїв.

Дурість вчинків горе-президента, його адміністрації в столиці та намісників на місцях, а також партії, що своєю керуючою роллю, яку намагається нав'язати суспільству вже повністю уподібнилася КПСС, може конкурувати лише з їхньою ж брутальністю та згубністю для України. Іноді здається, що вони взагалі перебувають поза межею добра і зла.

Не знаю як кому, а мені здається, що період аналізу і критики влади януковичів вже минув. Та й як, скажіть, будь ласка, можна конментувати чи оцінювати дії, приміром, горили, котра якимсь дивом потрапила до пульту управління ядерним реактором і тепер стрибає як скажена на панелі приладів та по щитках на стінах?

Особисто я не бачу іншої переспективи, окірм як масових, рішучих, протестних виступів. Бо так можна проспати країну. Бандюковичі не залишили нам іншого вибору. Як на мене, то ми підійшли до межі, за якою або вони нас, або ми - їх. Третього не дано.

Як відомо, зараз по цілому світу йде хвиля велелюдних заходів, що почалися з акції в Нью-Йорку "Захопи Уолл-стріт" ("Occupy Wall Street") .

Основу громадського руху, який с кожним днем охоплює все нові мегаполіси планети, становлять представники середнього класу, так би мовити пересічні громадяни.

Вони протестують проти соціальної несправедливості, висловлюють обурення марнотратною фінансовою політикою великих корпорацій, яка, на переконання протестувальників, спричиняє економічну скруту, котра важким тягарем лягає перед усім на простих людей.

Оголошення вироку Юлії Тимошенко - чим не привід для старту в Україні громадянської кампанії під умовною назвою "Захопи Банкову!", яка має об'єднати всіх, кому вже не сила терпіти ненависну владу бандюковичів, зокрема тих, хто вважає, що:

- Тимошенко засуджена несправедливо і взагалі ні в чому не винна;

- Леді Ю далеко не безгрішна, але має нести за все політичну відповідальність на виборах, а не кримінальну, як зараз, що за нинішних обставин виглядає брутальною розправою президента над своїм найголовнішим суперником на минулих виборах і способом убезепечити себе від конкуренції на майбутніх;

- ВОНА нічим не гірша і не краща за Януковича, а тому на лаві підсудних мають сидіти обидва.

Суть заходу полягає в масовому поході на Банкову задля влаштування президенту обструкції, подібно тій, що сталася на відкритті реконструйованого НСК "Олімпійський".

Учасники акції: партії, громадські організації, всі небайдужі громадяни, об'єднані несприйняттям режиму проффесора-рецидивіста. Ті, хто не задоволений соціальною політикою - в лівій колоні, національною - в правій. Решта - по центру. І повний вперед.

Пропоновані гасла: "Зека - геть!", "Ні!" політичним репресіям!", "Свободу політв'язням!", "Україні - волю!", "СТОП податковому терору!", "Досить дебілізму влади!", "Бандитам - тюрми!", "Дістали!", "Україну - в Європу! Яника - в *опу!".

Логічним продовженням "Захопи Банкову!" видаються аналогічні протестні акції "Захопи Грушевського!", "Захопи Різницьку"!, "Захопи Межигір'я!".

У регіонах головними об'єктами кампанії мають стати органи державної влади та місцевого самоврядування, а також інші проблемні установи.