"Полюбите пианиста, хоть он свиду не казистый"
06 листопада 2011, 08:43
Власник сторінки
журналіст
У випадку з "Великою політикою" Євгена Кисельова проникнутися закликом старого шлягера видається дуже непросто, майже неможливо. Мимоволі народжується наступна імпровізація: "Уберите пианиста".
"Полюбите пианиста хоть он с виду неказистый
Не имеет
званья до сих пор
Не спешите расставаться
жизнь полна
импровизаций
Гениальным может быть тапёр "
У нвому
телесезоні "Великої політики" в передачі окрім кардинального оновлення
студійного інтер'єру з'явилася ще одна новація: музичний супровід виступів
учасників програми у вигляді мелодій, які музикант виконує на роялі. Одначе такі
імпровізації на фоні слів запрошених далеко не завжди доречні, бо звучать
надто гучно через що відволікають увагу та заважають сприймати дискусію.
Та й навіть не "forte" (гучно), а дуже "pіаnо" (тихо) цей акомпанемент як постійний подразник тисне на
психіку, напружуючи як головних героїв передачі, так і глядачів. Наскільки
взагалі є вдалою ідєю проводити серйозну бесіду з приводу актуальних політичних
подій в країні під рояль? В чому, як-то кажуть, фішка?
Приходять на
згадку слова давнього шлягера у виконанні Валерія Леонтьєва на музику маестро Раймонда
Паулса "Полюбите пианиста". Проте у випадку з "Великою політикою" Євгена
Кисельова проникнутися закликом видається дуже непростим, майже неможливим для виконання завданням.
Мимоволі народжується наступна імпровізація: "Уберите пианиста".
"Полюбите пианиста быстро быстро очень быстро
Современной музыки
девиз
И летел он на рояле нажимая на педали
У рояля есть одно
крыло"
Рубрика "Блоги читачів" є майданчиком вільної журналістики та не модерується редакцією. Користувачі самостійно завантажують свої матеріали на сайт. Редакція не поділяє позицію блогерів та не відповідає за достовірність викладених ними фактів.
Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.