У відповідь на здивоване "чому" Азарова

От і приїхали! Виявляється, нинішні правителі України неадекватно сприймають світ і сучасну дійсність. На такі думки наводить один з останніх записів в Facebook прем'єр-міністра Азарова.

"Сьогодні в Брюсселі завершилися переговори на рівні експертів про укладення Угоди про зону вільної торгівлі та асоціацію з ЄС. Практично всі спірні питання зняті, і компромісний варіант угоди підготовлений", - повідомив 11 листопада Микола Янович на своїй сторінці в соцмережі.

Переможний тон був невиправданим. Адже головне розбіжність на переговорах - перспектива членства України в Євросоюзі - так і не було подолано.

"Наша делегація наполягає на тому, щоб в Угоді про асоціацію з ЄС була зафіксована перспектива членства в ЄС для України. ЄС пропонує інші формулювання", - писав Азаров.

Якщо перевести чиновницьку мову на загальноприйняту, то стане ясно, що нашій країні відмовили у прийнятті до ЄС, принаймні, в найближчому майбутньому. Правда, великою несподіванкою це не стало: події останніх двох років чітко показали, що Україну - вільно чи мимоволі - відводять з демократичного шляху розвитку. А кому потрібна в Європі друга Білорусь?..

Цікаво, однак, простежитьза реакцією на цю відмову самого Азарова. "Виникає питання: якщо країна, розташована в центрі Європи, відповідає всім стандартам ЄС, то на якій підставі вона позбавлена ​​європейської перспективи?" - здивовано запитує друга посадова особа нашої країни.

У цьому наївному питанні є все: і нерозуміння причин провалу переговорів, і віра в свою непогрішність, і відсутність чіткого бачення майбутнього країни ...

Ось і доводиться європейським політикам роз'яснювати нашим вищим чиновникам, як першокласникам, прописні істини. 

Представник ЄС в Україну Тейшера, наприклад, говорячи в минулі вихідні про перспективу членства України в ЄС на радіо Голос Америки, висловився ясно і недвозначно: "Ми можемо гарантувати це лише країнам, які просунулися значно далі в повазі до наших цінностей".

За його словами, якщо Україна хоче рухатися шляхом євроінтеграції, то вона повинна поважати цінності ЄС, серед яких верховенство права і право громадянина на справедливий суд.

"Ми цього не бачимо в Україну, зокрема і в справі Тимошенко. Її судять за законами, написаним за часів Сталіна і Хрущова. Це не співвідноситься з європейськими цінностями. Навіть сам судовий процес не відповідав нашим уявленням про правосуддя", - зазначив Тейшейра.

Чого ж чекала правляча Партія регіонів, коли, з одного боку, влаштовувала ганебні судилища над екс-прем'єром Тимошенко, екс-главою МВС Луценком та іншими опозиціонерами, а з іншого - вела переговори про членство в ЄС? Невже сподівалася, що для «донецьких» буде зроблено виняток? Це вже навіть не смішно.
 Справді, сумно усвідомлювати, що Україна правлять люди з таким обмеженим мисленням. Але що ж робити? Як переломити ситуацію, щоб через декілька «вузьколобих» мільйони українців не втратили на довгі роки перспективу членства в ЄС?

Відповідь може бути тільки один: треба діяти. Діяти більш рішуче і цілеспрямовано, ніж досі. Вважаю, що назріла необхідність проведення Всеукраїнського конгресу громадських сил. На ньому можна було б вирішити багато принципових питань, які грузнуть у вузькопартійних коридорах, і скласти план спільних дій. Сьогодні такого плану немає, а є лише розрізнені спроби окремих сил якось протистояти беззаконню влади. В результаті наша опозиція з позасистемною на очах перетворюється на безсістемную - це шлях в нікуди.

Конресс громадськості Україні можна було б провести у Львові. У нашому регіоні та рівень протестних настроїв вище, і влада міста не будуть перешкоджати проведенню такого заходу, і підтримка населення забезпечена.