Ера Каддафі продовжилася Ерою Путіна

Якщо під час лівійської революції радіо Ера-fm вустами свого міжнародного оглядача Сергія Каратаєвського підтримувало полковника Каддафі, то зараз, коли мітингує російська опозиція, захищає Путіна

У своїх міжнародних оглядах, присвячених військовим діям в Лівії, журналіст радіо "Ера-fm" Сергій Каратаєвський виступав на боці… лівійського диктатора Муаммара Каддафі. Зокрема, радієць весь час або применшував успіхи повстанців, або ж піддавав їх сумнівам.

Приміром так сталося і коли ті захопили Тріполі. Щиро вболіваючи за долю полковника, Каратаєвський чомусь ніяк не міг сприйняти взяття лівійської столиці доконаним фактом.

При цьому він наголошував на неабиякій підтримці пересічними лівійцями лідера джамахірії та іронізував над тими, хто повстав проти режиму тиранії, натякаючи на роздмухування протестних настроїв всередині країни та фінансування збройного опору зовнішніми чинниками.

Нині ж, під час мітингів російської опозиції проти фальсифікацій народного волевиявлення, які розпочалися відразу після оголошення результатів виборів до держдуми, Сергій Каратаєвський захищає медвєпутніську владу. Так, радієць спростовує повідомлення російських колег-журналістів про зламані омонівцями руки протестувальників під час пакування їх в автозаки чи спеціально підігнані до проведення публічних акцій автобуси.

Ніхто ж у лікарню не звернувся, то значить московські спецназівці не ламали руки, а лише заламували, - акцентує Каратаєвський своїм лагідним напівчоловічим голосочком. А так роблять всі поліцейські світу, отже в Москві нічого особливого не відбувається.

Він також відкидає звинувачення на адресу тамтешньої влади у перешкоджанні мирним зібранням. Подібні закиди український журналіст теж вважає несправедливими, адже за його аргументацією, внутрішні війська перекривають вулиці і розганяють демонстрацієї лише там, де проведення публічних акцій не було санкціоновано. А так - у всьому світі, і Росія тут не виключення. Отже знову таки в Білокам’яній - нічого такого.

Не знаю як кому, а мені дуже дивно чути такі огляди. Іноді виникає враження, що слухаєш не українське розмовне радіо, а передачі державного радіомовлення чи то Лівії, чи то Росії. Уявляю, які репортажі можна було б почути від міжнародного оглядача Каратаєвського про публічні акції української опозиції. Думаю, за своєю логікою та сценарієм вони не дуже відрізнялися б від його московських замальовок.

В той же час доводиться констатувати, що за правління в Україні Януковича, телекартинка з місць проведення опозиційними силами протестних заходів стала майже ідентичною репортажам з аналогічних акцій в Росії чи Білорусі. Хоча, за Каратаєвським, мабуть це теж дуже правильно і цілком природно.