Криза жанру в українській політиці.

Чому вони (політики) гризуться між собою?

Чому такий розбрат серед політиків,що позиціюють себе як опзиція? Підкреслюю, позиціюють. Тому що багато  начебто опозиційних проектів фінансує влада. Для дискредитації і підриву єдності. Чому Гриценко нападає на БЮТ і звинувачує її лідерів у зраді? Хоча сам чи разом з Ющенком зрадив Юлю в 2010-му, не закликавши голосувати за неї у "2-му турі. І ті кілька недоданих процентів привели до влади Януковича. Що має від цього Ющенко - знаємо. Що має Гриценко, можем лиш здогадуватись. Аналогічно кричить про зраду "великий революціонер" Ляшко, якого тим не менш чомусь люблять на Банковій. Така собі сувора чоловіча любов.   Не думайте, що така ситуація тільки в таборі опозиції (яку по справедливості треба ділити на справжню та псевдоопозицію;і головний псевдоопозиціонер - Арсеній). В самій партії влади ситуація не краща. "З*їли" Хару. Кивлов "мочить" Костусева. Ще одна група "мочить" Ландиків. Не подумайте, що мені іх жаль. Але ситуація з єдністю у всіх однакова. І пояснюється дуже просто. Всі (чи майже всі, шануючи презумпцію) наші політики ідуть в політику як в бізнес. А що в бізнесі найважче? Правильно. Найважче поділити дивіденди. Так, щоб усім хватило. І нікого не обділить. Часто таке буває? Майже ніколи. І що далі? Далі ідуть інтриги. Що і спостерігаємо. Яка мораль? Відсутність моралі у політиків. Поки керувать будуть заробітчани від політики, будемо мати те що маємо. Мусим зрозуміти, що люди,для яких слова патріотизм і громадянська свідомість незрозумілі або лайливі, ніколи не будуть творити добро для держави. На порядку дня створення і прихід до влади патріотичної української партії. Метою якої буде не політзаробітчанство, а докорінне реформування країни і виведення її на достойне місце в Європі і в світі. Приклад маємо у вигляді Грузії. Закликаю всіх, хто має фізичні і інтелектуальні сили боротись за демократичну Україну, забути меркантильність і старі рахунки і об*єднатись ради своєї Батьківщини. Не партії. А України.